Україна поступово виходить з епохи "чорного зерна". Завдяки системним реформам у сфері агроекспорту держава значно скоротила обсяги тіньових операцій і вже фіксує мільярдні надходження до бюджету.
Про це повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
За його словами, раніше втрати бюджету України через тіньовий зерновий ринок сягали до 8 млрд грн щороку. Станом на середину 2025 року ця сума скоротилася до приблизно 3 млрд грн.
Що було зроблено для детінізації
За останні роки було впроваджено низку ключових змін:
- реформа ринку землі,
- антиофшорне законодавство,
- обов'язкова реєстрація експортерів платниками ПДВ,
- режим експортного забезпечення,
- посилення контролю за трансфертним ціноутворенням.
Усі ці заходи спрямовані на ліквідацію схем, за якими українське зерно роками виводили з-під оподаткування. Тож, результати у цифрах суттєві. Наприклад, у 2024 році порівняно з 2023 роком було зафіксовано 3,6 млрд грн додаткових надходжень до держбюджету, з яких 2 млрд грн – це дохід від сплати ПДВ.
У 2025 році порівняно з 2024 роком ситуація ще краще. Було зафіксовано 8,6 млрд грн додаткових надходжень, з яких: 1,6 млрд грн – від сплати ПДВ, а 0,5 млрд грн – від податку на прибуток. Це означає, що лише за два роки завдяки детінізації держава отримала понад 12 млрд грн додаткових податкових надходжень.
Однак реформи лише набирають обертів. Попереду – додаткові кроки з перекриття тіньових потоків, розвиток цифрових інструментів моніторингу та підтримка прозорого агробізнесу.
Раніше Finteco повідомляло, що Україна скоротила експорт зерна на 1,5 млн тонн на старті нового сезону. Про причини можна дізнатися за посиланням.
