З 31 липня в Україні значно зростуть максимально дозволені ціни на електроенергію для промислових споживачів (бізнесу) у вечірній пік. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення про підвищення так званих "прайс-кепів" у 1,67 раза.
Відповідне рішення було прийнято на відкритому засіданні НКРЕКП 25 липня.
Зазначається, що зміни стосуватимуться лише одного часового проміжку доби: з 17:00 до 23:00.
Кого торкнеться підвищення?
Оголошене підвищення цін безпосередньо стосується промислових споживачів, тобто бізнесу, оскільки тарифи для населення в Україні залишаються фіксованими (4,32 грн/кВт⋅год) завдяки механізму покладання спеціальних обов'язків (ПСО). Однак, вищі витрати бізнесу на електроенергію можуть призвести до зростання цін на товари та послуги, що потенційно вплине на населення через інфляцію.
Як зміняться ціни для бізнесу?
На ринку "на добу наперед" (РДН) та "внутрішньодобовому ринку" (ВДР) ціни зростуть з 9 000 грн до 15 000 грн за МВт⋅год, тоді як на балансуючому ринку – з 10 000 грн до 16 000 грн за МВт⋅год
Обґрунтування необхідності підвищення цін
За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, головна мета підвищення цінової стелі – покриття дефіциту електроенергії через імпорт. Він пояснює, що Україна не може обійтися без комерційного імпорту, який можливий лише тоді, коли український ринок відображає реальний баланс попиту та пропозиції через "неспотворені цінові сигнали". Також він додав, що зростання цін на електроенергію зумовлене не підняттям прайс-кепів, а дефіцитом генеруючих потужностей, спричиненим масованими обстрілами з боку РФ.
Омельченко не передбачає цінового шоку у серпні, оскільки з ремонту виходять три блоки АЕС загальною потужністю 2,4 ГВт, а один потужністю 1 ГВт входить у ремонт. Відтак він прогнозує, що досягнення цінової стелі у вечірні піки не перевищить 25% годин.
Нагадаємо, за попередніми оцінками, Росія завдала енергетиці України збитків на 1 млрд доларів. Найбільших руйнувань зазнали об'єкти теплоенергетики, гідрогенеруючі потужності та системи розподілу електроенергії.
