Вже 35 років Група Світового банку вимірює рівень глобальної бідності, відстежуючи прогрес у боротьбі з крайньою бідністю – станом, коли людині бракує коштів на базові потреби: їжу, житло, одяг і доступ до медицини. У 1990 році для цього була введена міжнародна межа бідності, яка тоді становила 1 долар на день. Проте з того часу її неодноразово переглядали, враховуючи інфляцію та вартість життя.
Нещодавно Світовий банк оновив рівні бідності відповідно до категорій країн за доходами. Так, для країн із високим рівнем доходу нижче середнього межа підвищена до 4,20 долара на день, а для країн із доходом вище середнього – до 8,30 долара. Це приблизно 344 гривні на день або понад 10 300 гривень на місяць.
Згідно з рейтингом Світового банку 2024 року, Україна класифікується як країна з доходами вище середнього. Проте соціальна статистика свідчить, що більшість пенсіонерів в Україні перебувають далеко за межею нової міжнародної межі бідності.
За даними Опендатабот станом на квітень 2025 року, в Україні налічується понад 10,3 мільйона пенсіонерів. З них:
- 32,3% отримують пенсію в межах 3 000–4 000 грн;
- 20,4% – від 4 000 до 5 000 грн;
- 28,9% – від 5 000 до 10 000 грн;
- 3,9% – менше 3 000 грн;
- і лише 14,5% – понад 10 000 грн на місяць.
Це означає, що за новими критеріями Світового банку лише 1,5 мільйона пенсіонерів в Україні живуть вище межі бідності. Решта – понад 8,8 мільйона літніх людей – фактично змушені виживати в умовах крайньої або помірної бідності.
Такі дані ставлять перед державою складне завдання – не лише індексувати пенсії, а й системно змінювати підходи до соціального захисту. У країні, що веде війну й водночас прагне європейської інтеграції, подолання бідності серед найуразливіших – питання не лише економіки, а й гідності.
Як раніше повідомляло Finteco, Світовий банк оприлюднив прогноз щодо закінчення війни в Україні.
