Державна податкова служба різко посилила контроль за неофіційними продавцями на маркетплейсах. За перші місяці 2025 року понад 3000 осіб отримали листи з вимогою пояснити походження коштів — це в 13 разів більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Про це йдеться в статті Forbes.ua.
Виявляти потенційних осіб, що ухиляються від сплати податків стало простіше після березневих змін у оформленні касових чеків. Тепер у документі обов'язково вказуються реквізити продавців, а інформація автоматично надходить у систему обліку РРО.
Податкова керується постановою Верховного суду 2003 року, яка визначає систематичною діяльністю продаж більше трьох товарів упродовж року. Сума операцій не має значення — важлива кількість та характер угод. За незаконну підприємницьку діяльність загрожує штраф від 17 до 34 тисяч гривень.
Малі доходи на тлі великих втрат
Втім, йдеться в статті, детінізація торгівлі на маркетплейсах може принести бюджету лише 7,5-12 мільярдів гривень щорічно. Це мізерна сума порівняно з потенційними надходженнями від боротьби з іншими тіньовими схемами.
Згідно з аналізом CASE-Україна, найбільші втрати бюджету становлять зарплати в конвертах — 115-230 мільярдів гривень на рік. Контрабанда коштує державі до 167 мільярдів, а контрафакт та нелегальна торгівля підакцизними товарами — 35-40 мільярдів гривень.
Експерти критикують розпорошення ресурсів податкової на дрібних торговців. Серед надісланих запитів 706 стосувались операцій до 10 тисяч гривень, а 6 — навіть менше 1000 гривень.
Водночас офшорні схеми забирають з бюджету 9-11 мільярдів гривень, заниження оборотів ФОП — 220-260 мільярдів, а транзитно-конвертаційні центри — до 308 мільярдів гривень щорічно. Загальні втрати від тіньової економіки сягають 360-560 мільярдів гривень на рік.
