Вже до кінця 2025 року в Україні можуть дозволити розкривати банківську таємницю для податкових органів. Це передбачено Національною стратегією доходів, затвердженою урядом у грудні 2023 року на вимогу МВФ. Проте нардепи заявляють, що Верховна Рада не схвалить таке рішення.
Про це повідомляє hromadske з посиланням на відповідь Державної податкової служби (ДПС).
У документі йдеться, що повноцінний доступ до інформації про кошти на рахунках громадян податкова служба має отримати не пізніше 2027 року. Водночас в межах запланованої реформи ДПС прагне отримати доступ до даних про обсяги та обіг коштів, включно з електронними грошима, на банківських рахунках платників податків.
Переваги можливого нововведення
У Мінфіні пояснюють: це допоможе не лише стягувати податкову заборгованість, але й розвивати нові цифрові сервіси. Серед них, наприклад, автоматичне декларування доходів або персоналізовані підказки щодо податків. Зазначається, що податкова також зможе ефективніше зіставляти реальні надходження коштів з тим, що громадяни декларують.
Однак для запровадження цієї ініціативи потрібні законодавчі зміни. За словами голови парламентського комітету з питань фінансів Данила Гетманцева, навряд чи Рада встигне ухвалити відповідний закон у межах поточного скликання.
У чому конкретно полягає вимога МВФ
Міжнародний валютний фонд (МВФ) підтримав загальну ідею фіскальної стратегії. Однак, як зазначають фінансові експерти, не вимагав саме доступу податкової до рахунків громадян.
Виконавчий директор аналітичного центру CASE Ukraine Дмитро Боярчук пояснив, що МВФ хотів бачити програму. Водночас наповнення цієї програми – є ініціативою України.
"МВФ до цього ніякого стосунку не має. У них вимога була створити цю програму, а наповнення програми могло бути іншим – і МВФ теж було б окей. Для них основне, щоб була загальна стратегія доходів, певне бачення", – зазначив він.
Раніше Finteco повідомляло, що Державна податкова служба України спростувала інформацію, яка ширилась у ЗМІ та соцмережах, щодо нібито масового штрафування продавців на онлайн-майданчиках – таких як OLX, Prom, а також у Facebook чи Instagram.
