11 березня 2025 року в місті Джидда, що в Саудівській Аравії, відбулася зустріч делегацій України та Сполучених Штатів Америки. Ця подія привернула увагу світової спільноти, адже вона стала першою офіційною зустріччю представників обох країн після сварки між президентами Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом у Білому домі.
Про це пише Finteco, посилаючись на спільну заяву України та США, опубліковану на сайті президента України.
Українську делегацію очолював керівник Офісу президента Андрій Єрмак, а також до неї увійшли міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр оборони Рустем Умєров та заступник голови ОП Павло Паліса. З американської сторони у переговорах брали участь державний секретар Марко Рубіо та радник із національної безпеки президента США Майк Волтц.
Припинення вогню
Головним досягненням переговорів стала домовленість про готовність України прийняти пропозицію США щодо запровадження режиму тимчасового припинення вогню терміном на 30 днів. Цей термін можуть продовжити за взаємною згодою сторін, але головною умовою залишається прийняття та одночасне виконання умов Російською Федерацією.
"М'яч тепер на боці Росії", – зазначив держсекретар США Марко Рубіо після завершення переговорів
Це означає, що подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи погодиться Путін на пропозицію про перемир'я.
У своєму вечірньому зверненні Володимир Зеленський розкрив деталі переговорного процесу, зазначивши, що початкова пропозиція української сторони полягала у встановленні перемир'я на морі та у повітрі. Натомість американська сторона запропонувала більш широкий формат – повне припинення вогню по всій лінії фронту.
"Ми готові зробити такий крок, і Сполучені Штати Америки мають переконати Росію зробити це. Тобто ми погоджуємось, і якщо "рускіє" погодяться – у той самий момент тиша запрацює", – підкреслив український президент.
Відновлення військової допомоги Україні
Важливим результатом зустрічі стало також рішення США негайно скасувати паузу в обміні розвідданими та відновити безпекову допомогу Україні. Про зупинку постачання зброї та розвідданих стало відомо 4 березня, що могло суттєво ускладнити ситуацію для України на фронті.
Гуманітарні аспекти домовленостей
Під час режиму припинення вогню заплановані заходи з обміну військовополоненими, звільнення утримуваних цивільних осіб та повернення примусово переміщених українських дітей. Ці кроки можуть стати важливою частиною мирного процесу і продемонструвати готовність сторін до конструктивного діалогу.
Формування переговорних груп та залучення європейських партнерів
Для забезпечення стійкого миру обидві делегації погодилися негайно розпочати переговори, визначивши склад своїх переговорних груп. Українська сторона особливо наголосила на необхідності залучення європейських партнерів до мирного процесу, розуміючи важливість широкої міжнародної підтримки для досягнення справедливого та тривалого миру.
Економічні перспективи співпраці
Президенти України та США домовилися про якнайшвидше укладання всеосяжної угоди про розробку критичних мінеральних ресурсів України. Ця домовленість спрямована на зміцнення української економіки та забезпечення довгострокового процвітання й безпеки країни, що особливо важливо в умовах постійної воєнної загрози.
Реакція лідерів на результати переговорів
Дональд Трамп, коментуючи результати переговорів, висловив сподівання, що президент Путін також погодиться на запропоновані умови перемир'я. Американський лідер також не виключив можливості нового запрошення Володимира Зеленського до Білого дому.
За словами радника Трампа з національної безпеки Майкла Волтца, сторони обговорили гарантії безпеки та "істотні деталі того, як ця війна буде остаточно припинена". Тепер США планують провести консультації не лише з російською стороною, але й з міністрами закордонних справ країн "Великої сімки" та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
Нова стратегія адміністрації Трампа
На особливу увагу заслуговує заява держсекретаря Марко Рубіо про те, що припинити цю війну військовим шляхом неможливо, і перш ніж вдатися до переговорів, необхідно припинити бойові дії. Цей прагматичний підхід відображає нову стратегію адміністрації Трампа щодо війни в Україні. Вона робить акцент на дипломатичному вирішенні конфлікту замість продовження військової підтримки без чіткого бачення кінцевого результату.
Значення переговорів в умовах призупинення допомоги
Варто зазначити, що ці переговори відбувалися в контексті складної ситуації, яка склалася після зупинки постачання Україні військової допомоги та передачі розвідданих з боку США. Американська аерокосмічна компанія Maxar Technologies навіть відключила Україні доступ до своїх супутникових знімків, хоча 12 березня його було відновлено.
Напередодні переговорів ЗМІ зазначали, що зустріч у Джидді може стати для Києва або шансом "видихнути", або черговим жорстоким ударом. Зважаючи на результати, можна констатувати, що українській дипломатії вдалося досягти важливого прогресу в діалозі з американськими партнерами, особливо щодо відновлення військової допомоги та розвідувального співробітництва.
Очікування щодо реакції Москви
Тепер увага світової спільноти зосереджена на реакції Москви. Відомо, що представник американського президента з питань Близького Сходу Стів Віткофф найближчим часом відвідає російську столицю і зустрінеться з Володимиром Путіним. Від результатів цієї зустрічі багато в чому залежатиме, чи вдасться реалізувати домовленості, досягнуті в Саудівській Аравії.
Контекст
Переговори в Джидді відбулися на тлі серйозного погіршення відносин між Україною та США. 28 лютого 2025 року під час зустрічі Володимира Зеленського і Дональда Трампа в Білому домі виникла напруженість. Вона призвела до дострокового завершення переговорів та скасування запланованої спільної пресконференції. За даними ЗМІ, конфлікт стався через "погану поведінку Зеленського", яку Трамп сприйняв як небажання йти на поступки у мирному процесі.
Вже 4 березня президент США наказав призупинити постачання військової допомоги Україні. Під дію обмежень потрапила вся американська військова техніка, яка ще не була доставлена в Україну: оборонне озброєння на складах у США, вантажі, які вже транспортувалися, та зброю в транзитних зонах, зокрема у Польщі. Також було припинено обмін розвідданими, що викликало серйозне занепокоєння в Києві.
Західні аналітики попереджали, що таке рішення може мати катастрофічні наслідки для України. Хоча Збройні сили України могли певний час підтримувати поточний рівень бойових дій, ситуація могла значно погіршитися вже через кілька тижнів. Особливо критичним було припинення постачання далекобійних ракет ATACMS, які дозволяли наносити удари по ворожих позиціях далеко за лінією фронту.
