Попри повномасштабну війну, український ринок нерухомості залишається сферою масштабних інвестицій. Бізнес вкладає кошти в готелі, торговельні та офісні центри, житлові комплекси й туристичну інфраструктуру. Частина таких проєктів розрахована на роки, а їхня окупність залежить від відновлення економіки та повернення ділової активності.
Ставка на майбутнє
Війна суттєво змінила умови роботи українського ринку нерухомості. Безпекові ризики, міграція населення, пошкодження інфраструктури та обмежена купівельна спроможність впливають на попит і строки реалізації проєктів. Водночас інвестиції в нерухомість можуть бути орієнтовані не лише на поточний попит, а й на потреби економіки після завершення бойових дій.
Для великих інвесторів важливими залишаються місце розташування об'єкта, його функціональність, потенціал отримання доходу та можливість подальшого розвитку. Окрему роль відіграє диверсифікація: комерційна нерухомість, готельний бізнес і житлові комплекси мають різні джерела попиту та ризики.
Інвестиції в туристичну інфраструктуру Карпат
Один із масштабних довгострокових проєктів в Україні реалізує OKKO Group, засновником якої є Віталій Антонов. У жовтні 2024 року компанія оголосила про початок будівництва всесезонного гірського курорту GORO Mountain Resort у Львівській області.
Загальна площа майбутнього комплексу поблизу Славської громади становитиме майже 1200 гектарів. Проєкт передбачає створення гірськолижної інфраструктури, готелів, комерційних і рекреаційних об'єктів. Зокрема, заплановано облаштувати 10 лижних трас загальною довжиною 13 км, встановити два крісельні витяги та побудувати готельні комплекси.
Загальний обсяг інвестицій у GORO оцінюють у 1,5 млрд доларів. Із цієї суми OKKO Group планує вкласти 500 млн доларів власних і кредитних коштів, ще 1 млрд доларів мають залучити від інших інвесторів. Завершення першої черги будівництва заплановане на 2028–2029 роки.
Проєкт передбачає не лише зимовий відпочинок, а й роботу протягом усього року. Такий формат дає змогу розраховувати на різні джерела доходу — від готельного бізнесу до послуг рекреаційної інфраструктури.
В OKKO Group називають GORO стратегічною інвестицією в майбутнє України та розвиток Львівського регіону. Компанія також розпочала залучення приватних інвесторів до готельного сегмента курорту. Це дає змогу розподіляти фінансування між різними учасниками та залучати додатковий капітал для реалізації окремих об'єктів.
Придбання знакових об'єктів у Києві
Інший підхід до інвестування демонструє український підприємець Максим Кріппа, який переважно зосередився на придбанні вже наявних об'єктів комерційної нерухомості в столиці.
У 2023 році він став власником бізнес-центру "Парус", а у вересні 2024-го його компанія перемогла в аукціоні з приватизації готелю "Україна". За готель, розташований у центрі Києва, було запропоновано понад 3 млрд грн із ПДВ.
У коментарі Forbes Кріппа пояснював інтерес до готелю його історичним значенням і потенціалом для подальшого розвитку.
У 2025 році Масим Кріппа уклав угоду про партнерство із девелоперською компанією DIM. А у березні 2026 року він став одноосібним власником Міжнародного виставкового центру.
Ці угоди свідчать про інвестиційну стратегію, орієнтовану на великі об'єкти з потенціалом подальшої модернізації або зміни формату. Водночас придбання нерухомості не означає швидкої окупності: для реконструкції застарілих будівель потрібні значні додаткові вкладення, а перспективи готельного бізнесу залежать від туристичного потоку та загальної безпекової ситуації.
Розвиток великих девелоперських проєктів
Ще один приклад довгострокового інвестування — діяльність девелоперської компанії UDP, заснованої Василем Хмельницьким та Андрієм Івановим у 2002 році. Компанія реалізує проєкти житлової та комерційної нерухомості, а також інфраструктурні й інноваційні об'єкти.
У портфелі UDP — житлові комплекси "Новопечерські Липки", "Паркове місто", RiverStone, торговельні центри та інші об'єкти. Компанія також брала участь у створенні інноваційних парків UNIT.City та LvivTech.City.
У 2019 році Хмельницький та Іванов домовилися розділити управління спільними активами. UDP перейшла під управління інвестиційної компанії Quarter Partners, пов'язаної з Андрієм Івановим, тоді як UFuture Василя Хмельницького зберегла статус мажоритарного акціонера. Наприкінці 2021 року Іванов домовився про викуп частки Хмельницького в UDP.
Підхід Хмельницького до інвестицій згодом змістився в бік інноваційних та індустріальних проєктів. Серед ключових напрямів UFuture — розвиток UNIT.City, індустріального парку "Біла Церква" та інших проєктів, пов'язаних із технологіями й виробництвом.
Для UDP важливим напрямом залишаються масштабні девелоперські проєкти, які поєднують житлову, торговельну та громадську інфраструктуру. Такий формат передбачає тривале планування, значні капіталовкладення та поступове формування попиту на об'єкти.
Чому інвестори продовжують вкладати в нерухомість
Приклади великих українських бізнесменів демонструють кілька підходів до інвестицій у нерухомість під час війни. Одні компанії створюють нові об'єкти з нуля, інші купують готові активи, які можна модернізувати або адаптувати до майбутнього попиту.
Для інвесторів важливими можуть бути такі чинники:
- Довгострокова перспектива. Масштабні проєкти потребують років для реалізації, тому рішення про їх запуск часто ґрунтуються на очікуваннях щодо майбутнього розвитку регіону та економіки.
- Потенціал об'єкта. Готелі, бізнес-центри й торговельні комплекси можуть приносити дохід після відновлення ділової активності та зростання попиту.
- Диверсифікація. Інвестиції в різні сегменти нерухомості дають змогу не залежати від одного джерела доходу, хоча не усувають загальних воєнних ризиків.
- Можливість залучення партнерів. Великі проєкти потребують значного капіталу, тому компанії можуть залучати кредитне фінансування та інших інвесторів.
Водночас такі вкладення залишаються ризикованими. Воєнні загрози, руйнування інфраструктури, нестача фінансування та невизначеність із термінами відновлення можуть впливати на вартість активів і строки їхньої окупності.
