Український ювелірний сектор на перший погляд демонструє стабільність: тисячі магазинів, майстерень і виробників продовжують працювати, загальна кількість учасників ринку залишається значною. Але статистика реєстрів показує іншу зменшення кількості ФОПів у цій галузі.
Про це повідомляє Опендатабот.
На кінець липня в Україні працювали 7 865 ювелірних бізнесів. Більшість із них – фізичні особи-підприємці, яких налічується 6 583. Ще 1 282 учасники зареєстровані як компанії. Проте саме між цими двома групами проходить головна лінія змін.
ФОПи реагують на кризу швидше
Для невеликого ювелірного бізнесу останні роки виявилися нестабільними. У 2021-2022 роках кількість підприємців, які припинили діяльність, перевищила число нових реєстрацій на 498.
Потім ринок отримав короткий період відновлення. Так, у 2023 році баланс змінився на користь нових бізнесів, а 2024-го кількість ФОПів зросла рекордно – на 611 більше, ніж закрилося. Однак цей імпульс виявився нетривалим. У 2025 році кількість закриттів знову перевищила кількість нових реєстрацій – цього разу на 169.
Для галузі, де значну частину пропозиції формують невеликі магазини, майстерні та приватні продавці, така динаміка може свідчити про складніші умови роботи саме для найменших учасників.
Компанії, навпаки, п'ять років поспіль збільшують свою кількість
Юридичні особи демонструють протилежну картину.
Їхня кількість зростає щороку вже п'ять років поспіль, причому тенденція не переривалася навіть після початку повномасштабної війни. У 2025 році нових ювелірних компаній в Україні стало на 54 більше, ніж тих, що припинили діяльність.
Це не обов'язково означає стрімке зростання всього ринку. Швидше, статистика показує його поступове переформатування: частина бізнесу працює в умовах ФОП, тоді як інша частина переходить до корпоративнішої моделі.
Географія ювелірного бізнесу
Найбільша концентрація ювелірного бізнесу припадає на Київ – 1 365 учасників. Далі список виглядає менш очевидно: Запорізька область має 679 ювелірних бізнесів, Київська – 585, Харківська – 548, Дніпропетровська – 484.
Таким чином, столиця залишається головним центром галузі. Однак значний обсяг ювелірної активності зберігається у великих промислових та економічних регіонах.
Великі доходи концентруються у вузькому колі компаній
Фінансову картину ринку складно назвати повною, оскільки звітність за 2025 рік подали лише 358 із 1 282 компаній. Проте навіть ця частина дозволяє побачити масштаб найбільших гравців.
Лідером за доходами стала "Злата Істейт" – 1,26 млрд грн. Друге місце посів "Ресурс+" із 1,02 млрд грн, третє "Вайс Кінг" із 955,4 млн грн. До п'ятірки також увійшли "Амадео" – 830,4 млн грн та "Опті Голд" – 620,4 млн грн. Разом ці п'ять компаній отримали понад 4,68 млрд грн доходу за 2025 рік.
Іноземний капітал присутній, але не визначає весь ринок
Ще одна особливість – міжнародна структура власності. У реєстрах зазначено 180 компаній з іноземними бенефіціарами. Найчастіше серед власників зустрічаються громадяни Ізраїлю – 22 компанії, Туреччини – 20 та Росії – 19.
При цьому сама наявність іноземного бенефіціара не означає однакового рівня активності бізнесу. Значна частина таких компаній не розкриває свіжих фінансових результатів або демонструє мінімальні обороти.
Показовим є сегмент компаній із російськими бенефіціарами. Серед 19 чинних юридичних осіб лише одна показала дохід за останні два роки – Білоцерківський ювелірний завод, причому зазначений виторг становив лише 10,9 тис. грн за 2023 рік.
Ювелірний ринок стає неоднорідним
Статистика дає підстави говорити не стільки про просте зростання чи падіння галузі, скільки про її розшарування. З одного боку, сотні невеликих підприємців щороку залишають ринок. З іншого – кількість юридичних осіб продовжує збільшуватися, а найбільші компанії демонструють обороти у сотні мільйонів гривень. Тобто український ювелірний бізнес поступово рухається від переважно дрібної підприємницької моделі до ринку, де дедалі помітнішу роль відіграють великі компанії, дистриб'ютори та професійні торговельні мережі.
Нагадаємо, контакт між податковою службою та ювелірним бізнесом переходить із формального у практичний рівень. Дві великі мережі погодилися змінити структуру роботи, відмовившись від роздрібнення через ФОПів.
