Український ІТ-сектор переживає масштабний кадровий відтік, який уже коштував економіці відчутних втрат: експорт послуг впав із 7,3 млрд доларів у 2022 році до 6,45 млрд доларів у 2024-му. Наразі близько 120 тис. українських спеціалістів працюють з-за кордону, а загалом пока Україною перебувають 20% усіх ІТ-фахівців галузі.
Про це повідомляє Forbes Ukraine, посилаючись на висновки підготовлені Diia.City Union спільно з юридичною фірмою Juscutum.
Масштаб проблеми у цифрах
Фахівці зазначають, що повномасштабне вторгнення різко прискорило процеси релокації бізнесу. Серед 120 тис. українських айтівців, які працюють з-за кордону, лише 62-64 тис. продовжують дистанційно працювати на українські компанії, тоді як решта фактично вийшли з вітчизняної економіки. Повне або часткове переміщення здійснили дві третини ІТ-компаній, кожна четверта компанія релокувалася за кордон повністю, а ще 6% розглядають можливість повного закриття своїх українських офісів.
Куди та чому переїжджає бізнес?
Найпопулярнішим напрямком для переїзду стала Польща – саме туди перемістилися 59% українських стартапів, які вирішили змінити юрисдикцію. Такий попит IT-бізнесу на цю країну обумовлений вигідними податковими умовами (ставка корпоративного податку для малого бізнесу становить 9%, а реальна ставка ПДФО для фахівців із середніми доходами складає 6–10%), а також діючими програмами підтримки R&D (сфера наукових досліджень та розробок), які передбачають податкові знижки до 200%.
Ще агресивнішу конкуренцію створюють ОАЕ. У цій країні взагалі немає прибуткового податку для фізичних осіб, відсутні соціальні внески для іноземців, а корпоративний податок варіюється від 0% до 9%.
Ризики для країни
На думку фахівців, найнебезпечнішим сценарієм для України є не сам факт від'їзду спеціалістів, а їхнє закріплення в інших країнах як постійних платників податків. Це призведе до системного звуження бази оподаткування (менше надходжень від ПДФО, ЄСВ та військового збору), а також до втрати критичних компетенцій у сферах кібербезпеки, цифрового держуправління та оборонних технологій.
Автори дослідження наголошують: зупинити цей процес і втримати таланти можна лише збереженням на державному рівні конкурентних умов роботи. У контексті цього, наводиться приклад зі спеціальним правовим та податковим режимом Дія.City, що передбачає 25-річні гарантії стабільності.
Нагадаємо, раніше Finteco писало про те, що станом на травень 2026 року до спеціального правового режиму Дія.City долучилось вже понад 4,3 тисячі компаній, а загальна кількість фахівців у цих компаніях перевищила 169 тис. осіб.
