Цьогоріч Європа пережила літо екстремальної погоди, що завдало економічних втрат на щонайменше 43 млрд євро. Згідно з новим аналізом, проведеним дослідниками з Університету Мангейма та Європейського центрального банку, ця сума дорівнює 0,26% від усього економічного виробництва ЄС у 2024 році. Довгострокові прогнози ще більш невтішні: очікується, що загальні збитки до 2029 року можуть зрости до 126 млрд євро.
Про це пише The Guardian.
Де збитки найбільші?
Екстремальні погодні умови завдали найбільшої шкоди країнам Середземномор'я. Найбільших втрат, що перевищили 1% валового національного продукту (ВНП), зазнали Кіпр, Греція, Мальта та Болгарія. За ними слідом йдуть Іспанія, Італія та Португалія. Разом з тим, аналітики зазначають, що ці цифри є "консервативними", оскільки вони не враховують збитків від рекордних лісових пожеж та сукупного впливу кількох стихійних лих одночасно.
Наслідки для економіки
Збитки, зафіксовані в новому дослідженні, враховують не лише прямі збитки від кліматичних змін, а й непрямі наслідки, які зазвичай залишаються непоміченими. Наприклад, зменшення робочих годин будівельників під час аномальної спеки, порушення логістичних ланцюгів через пошкодження залізниць повінню або зниження продуктивності праці.
Експерти наголошують, що ці "приховані" втрати можуть становити до 30% від загальних збитків. Попри те, що дослідження базується на середніх значеннях і не може повністю враховувати складні події, його головний меседж є однозначним: кліматичні зміни вже завдають значної економічної шкоди, а непрямі наслідки можуть бути такими ж нищівними, як і прямі.
До слова, за даними Українського гідрометеорологічного центру, Україна може перетнути довгострокову межу глобального потепління вже найближчими роками. Такий розвиток подій може відбутися за умови, що нинішні темпи зростання температури не сповільняться.
Нагадаємо, цьогоріч в Україні рекордний врожай картоплі, але ціни на гуртових ринках залишаються відносно помірними.
