У 2024 році понад 295 мільйонів людей у 53 країнах світу зіткнулися з гострим голодом. Це на 5% більше, ніж за підсумками 2023-го. Причинами найгіршої продовольчої кризи за останні роки називають військові конфлікти, економічні потрясіння та екстремальні погодні умови.
Про це йдеться у Глобальному звіті ООН про продовольчу кризу (GRFC).
Звіт ООН також підкреслює катастрофічний вплив вимушеного переміщення на рівень голоду. Виявилось, що майже 95 млн людей, які були змушені покинути свої домівки через конфлікти та насильство, включаючи ВПО, біженців та шукачів притулку, проживають у країнах, що потерпають від гострої продовольчої кризи. На цей час у світі налічується 128 млн вимушених переселенців, значна частина яких зосереджена в таких кризових регіонах, як Демократична Республіка Конго, Колумбія, Судан та Сирія.
Основні причини кризи
Серед головних чинників, що викликали гостру продовольчу кризу у багатьох країнах світу, виділяють наступні:
- Конфлікти. Війни та насильство залишаються головним драйвером голоду. Ці явища вже торкнулись майже 140 млн людей у 20 країнах світу. Найбільше занепокоєння викликає ситуація у Секторі Газа, Судані, Південному Судані, Малі та Гаїті, де зафіксовано "катастрофічні" рівні нестачі їжі.
- Економічні потрясіння. Інфляція та девальвація валюти спричинили голод у 15 країнах. Це напряму вплинуло на життя та добробут 59,4 млн людей, що майже вдвічі більше, ніж до пандемії COVID-19. Серед країн, які найбільше постраждали від економічних потрясінь – Афганістан, Південний Судан, Сирія та Ємен.
- Екстремальні погодні умови. Сюди відносяться посухи, повені та інші погодні явища, які вже викликали продовольчу кризу у 18 країнах і торкнулися понад 96 млн людей. Значний вплив стихійні погодні явища мали у Південній Африці, Південній Азії та Сомалі.
Попри тривожні цифри звіту за минулий рік, в ООН прогнозують збереження продовольчої кризи й у 2025 році через скорочення фінансування гуманітарних програм, зокрема, Агентства США з міжнародного розвитку USAID.
Водночас у 2024 році спостерігалися й тенденції, що дають надію на краще: у 15 країнах, серед яких Україна, Кенія та Гватемала, рівень продовольчої небезпеки вдалося знизити завдяки своєчасній гуманітарній допомозі, покращенню врожаїв, уповільненню інфляції та зменшенню інтенсивності конфліктів.
Нагадаємо, за базовим сценарієм, розробленим ООН, до 2100 року чисельність населення України може зменшитися до 15,2 млн осіб. У разі реалізації негативного сценарію, Україна ризикує втратити ще більше — чисельність населення може впасти до менш як 10 мільйонів.
