Воєнний стан — це особливий правовий режим, який діє в Україні з 24 лютого 2022 року через повномасштабну збройну агресію Російської Федерації. Його запровадження та подальше подовження визначаються Указом Президента і затверджуються Верховною Радою України. Станом на кінець 2025 року воєнний стан продовжено до 3 лютого 2026 року, що забезпечує збереження всіх обмежень, передбачених законом — зокрема щодо пересування, трудових прав, мобілізації та діяльності органів влади.
Про всі особливості дії воєнного стану та законодавства розповідає Finteco.
Під час воєнного стану можуть запроваджуватись комендантська година, перевірки документів, обмеження на виїзд за кордон для чоловіків призовного віку, а також особливий режим роботи підприємств і державних установ. Для заброньованих громадян (працівників, необхідних для функціонування критично важливих галузей — енергетики, транспорту, медицини, оборонної промисловості тощо) воєнний стан визначає спеціальний порядок обліку, гарантії працевлаштування та відстрочку від мобілізації.
Воєнний стан в Україні: визначення, правові аспекти
Воєнний стан — це особливий правовий режим, який запроваджується в Україні у випадку збройної агресії, загрози нападу або іншої ситуації, що створює небезпеку державній незалежності та територіальній цілісності країни.
Введення воєнного стану надає державі розширені повноваження для захисту та відсічі агресії, одночасно встановлюючи тимчасові обмеження конституційних прав і свобод громадян, що обґрунтовані загрозою. Закон не встановлює, скільки може тривати воєнний стан, однак його можна неодноразово продовжувати за потреби.
Правові аспекти воєнного стану охоплюють:
- процедуру його запровадження;
- перелік тимчасових обмежень прав і свобод громадян;
- визначення обов'язків населення;
- порядок діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.
Що таке воєнний стан: обмеження та заборони
Під час воєнного стану можуть тимчасово обмежуватися такі права та свободи:
- Свобода пересування.
- Право на збори, мітинги та демонстрації.
- Права людини під час воєнного стану на працю та підприємницьку діяльність.
- Право на приватність та недоторканність житла.
- Свобода слова та інформаційна діяльність.
Права громадян, що не підлягають обмеженню під час воєнного стану:
- на життя та фізичну недоторканність;
- на гідність особи;
- на доступ до судового захисту.
Проведення мітингів під час воєнного стану заборонено без погодження з військовою адміністрацією.
Діяльність органів влади
Під час військового стану державні органи влади, військове командування та військові адміністрації отримують розширені повноваження, необхідні для:
- відбиття збройної агресії;
- забезпечення безпеки громадян;
- управління критичною інфраструктурою та ресурсами;
- координації дій територіальних громад.
Положення Конституції України залишаються незмінними під час воєнного стану. Будь-які спроби її зміни у цей період є юридично недійсними.
На засіданнях Верховної Ради час від часу розглядається питання, чи продовжити воєнний стан та мобілізацію. І з 2022 року ще не траплялося випадків, щоб цього не зробили.
Правове регулювання та законодавчі акти
Правове регулювання воєнного стану в Україні базується на Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Введення воєнного стану здійснюється указом Президента України, який обов'язково затверджується Верховною Радою України. Цей режим передбачає тимчасові обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина з метою забезпечення національної безпеки, відсічі збройній агресії та відновлення правопорядку.
Основні законодавчі акти
- Конституція України:
- Встановлює загальні принципи правового режиму воєнного стану.
- Надає Президенту повноваження щодо його запровадження.
- Закон про воєнний стан:
- Визначає зміст правового режиму.
- Регламентує порядок введення та скасування воєнного стану.
- Чітко визначає повноваження органів державної влади, військового командування та ОВА.
- Регулює права та обов'язки громадян і юридичних осіб.
- Указ Президента про воєнний стан:
- Безпосередньо вводить воєнний стан на території всієї країни або в окремих регіонах.
- Повинен затверджуватися Верховною Радою України для набрання чинності.
- Постанови Кабінету Міністрів України — вони регулюють практичні аспекти реалізації правового режиму воєнного стану, зокрема:
- порядок перевірки документів;
- обмеження свободи пересування;
- організацію роботи місцевих органів влади та підприємств.
- Кримінальний кодекс України — встановлює відповідальність за порушення вимог воєнного стану, включаючи:
- дезертирство;
- ухилення від мобілізації;
- мародерство та інші злочини, що загрожують безпеці держави.
Інші закони та нормативно-правові акти, що встановлюють додаткові правила та процедури під час воєнного стану — "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про критичну інфраструктуру".
Поточний статус та оголошення воєнного стану в Україні у 2025 році
До якого числа воєнний стан в Україні продовжено? Станом на кінець 2025 року в Україні продовжує діяти воєнний стан, термін якого збільшили до 3 лютого 2026 року. Відповідне рішення ухвалила Верховна Рада, підтримавши указ Президента про чергове продовження на 90 днів, починаючи з 5 листопада 2025 року. Це рішення передбачає збереження всіх обмежень, які встановлює законодавство під час воєнного стану. Зокрема, продовжує діяти Закон № 2136, який регулює особливості трудових відносин у цей період, а святкові дні тимчасово залишаються звичайними календарними днями, доки не ухвалять інше рішення.
Подовження воєнного стану в Україні у 2025 році: причини та умови
Подовження воєнного стану в Україні зумовлене триваючою збройною агресією Російської Федерації та необхідністю збереження обороноздатності держави.
Причини його подовження:
- Збройна агресія Російської Федерації — головна причина запровадження воєнного стану у лютому 2022 року, яка залишається актуальною через продовження бойових дій. Воєнний стан до якого числа діятиме, залежить від ситуації на фронті.
- Забезпечення оборони — продовження воєнного стану необхідне для гарантування безпеки, управління мобілізаційними процесами та підтримки військових дій.
Умови:
- Правова основа. Продовження воєнного стану здійснюється відповідно до Конституції України, Закону "Про правовий режим воєнного стану" та Указу Президента України.
- Рішення Президента. Президент видає указ про те, до якого числа воєнний стан в Україні діятиме.
- Затвердження Верховною Радою. Указ Президента обов'язково схвалюється парламентом, що забезпечує його законність.
- Термін дії. Воєнний стан продовжується на визначений строк, зазвичай — на 90 днів.
- Набуття чинності. Закон про продовження воєнного стану набуває чинності з моменту його офіційного опублікування.
Особливості воєнного стану в інших країнах: приклад Білорусі
У Білорусі правовий режим воєнного стану передбачає суворі обмеження громадянських прав і свобод, які спрямовуються на забезпечення повного контролю держави над суспільством у період загрози безпеці.
Згідно з білоруським законодавством, під час воєнного стану влада може забороняти пересування між населеними пунктами, запроваджувати комендантську годину, обмежувати виїзд громадян за кордон, встановлювати контроль за засобами масової інформації та електронними комунікаціями.
Також повністю забороняються мітинги, страйки, зібрання та будь-які форми громадського протесту, а право власності та свобода слова можуть бути тимчасово обмежені.
Попри такі жорсткі умови, у Білорусі неодноразово відбувалися масові виступи громадян — зокрема, під час політичних криз 2020–2021 років. Навіть за фактичного стану воєнної мобілізаційної готовності, коли діяли посилені заходи контролю, білоруси виходили на вулиці, протестуючи проти репресій, порушень прав людини та узурпації влади.
Білорусь воєнний стан наразі не запроваджувала, однак посилює військову готовність поблизу кордону.
Стан війни
Стан війни — це особливий правовий режим, який запроваджується у випадку прямої агресії проти держави.
З 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан, запроваджений відповідним Указом Президента України та затверджений Верховною Радою. Його дію парламент регулярно продовжує кожні три місяці.
Попри те, що в Конституції України фігурує поняття "стан війни", офіційно він не оголошений. Згідно з нормами міжнародного права, стан війни оголошується державою-агресором, тоді як держава, що зазнала нападу, може реагувати введенням воєнного стану для захисту своєї території та громадян.
Юридичні аспекти
Чому в Україні не оголошено стан війни, хоча воєнний стан діє з 2022 року? Справа в тому, що у вітчизняному законодавстві чіткої процедури оголошення стану війни не визначено. Відповідні положення згадуються лише у кількох статтях Конституції та Закону "Про оборону України":
- Президент України вносить до Верховної Ради подання про оголошення стану війни та, у разі збройної агресії, приймає рішення про застосування Збройних Сил.
- Верховна Рада України за поданням Президента оголошує стан війни або ухвалює рішення про мир.
Закон "Про оборону України" передбачає, що з моменту оголошення стану війни або фактичного початку бойових дій настає воєнний час, який триває до припинення стану війни. Військовий стан і стан війни — не тотожні поняття, хоча часто вживаються як синоніми у публічному просторі.
Стан війни є зовнішньополітичним актом, що засвідчує факт ведення бойових дій між державами, тоді як воєнний стан — це внутрішній правовий режим, який визначає порядок функціонування держави, обмеження прав і повноваження органів влади у період збройної агресії.
Поняття "стан війни і воєнний стан" мають різне юридичне значення та наслідки. Конституція України стан війни стаття 85 визначає повноваження парламенту у цьому питанні.
Визначення стану війни: конституційне підґрунтя
| Критерій | Стан війни | Воєнний стан |
| Правова природа | Зовнішньополітичний акт, який фіксує факт війни між державами | Особливий правовий режим, що регулює внутрішнє життя країни під час збройної агресії |
| Хто оголошує | Президент України вносить подання, Верховна Рада ухвалює рішення про оголошення стану війни | Президент України вводить указом, який затверджується Верховною Радою |
| Мета | Підтвердження факту війни, припинення дипломатичних відносин, застосування міжнародних норм збройного конфлікту | Забезпечення обороноздатності, громадської безпеки та функціонування держави |
| Міжнародні наслідки | Припинення дипломатичних і політичних відносин, зупинення міжнародних договорів, включення норм міжнародного воєнного права | Не має прямого впливу на міжнародні відносини |
| Внутрішні наслідки | Не створює особливих правових режимів у межах держави | Встановлює обмеження прав і свобод громадян, визначає повноваження військових адміністрацій |
| Наявність мобілізації | Не пов'язаний із мобілізацією | Може супроводжуватися загальною або частковою мобілізацією |
| Основні джерела права | Конституція України, Закон "Про оборону України" | Конституція України, Закон "Про правовий режим воєнного стану" |
| Приклади наслідків | Припинення дипломатичних відносин з державою-агресором, втрата чинності міжнародних договорів | Введення комендантської години, обмеження пересування, трудова повинність, вилучення майна, перевірка документів |
| Час дії | До припинення війни або укладення миру | Визначається строком, установленим у Законі про його запровадження (з подовженням кожні 90 днів) |
Що таке відстрочка від мобілізації, та хто має на неї право
Відстрочка від мобілізації — це тимчасове звільнення громадянина від призову на військову службу під час дії воєнного стану. Вона надається за наявності визначених законом підстав, таких як стан здоров'я, сімейні обставини, навчання або професійна діяльність. Метою відстрочки від мобілізації є забезпечення балансу між оборонними потребами держави та соціальними, освітніми й гуманітарними правами громадян, а також підтримання безперервної роботи критично важливих сфер економіки.
Відстрочка оформляється на підставі поданих документів та відповідних довідок, що підтверджують належність до однієї з категорій. В окремих випадках надається відстрочка до завершення мобілізації, якщо причини її збереження залишаються чинними.
Хто має право на відстрочку від мобілізації
| Категорія | Підкатегорії та умови |
| За сімейними обставинами | – Багатодітні батьки: на утриманні ≥3 неповнолітніх дітей, без боргів по аліментах >3 місяці- Батьки-одинаки: самостійно виховують дитину до 18 років, якщо інший батько відсутній- Опікуни/піклувальники: догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років або тяжкохворою дитиною- Догляд за хворими/особами з інвалідністю: догляд за членами родини, що потребують постійного догляду- Члени сімей, де один з подружжя проходить службу- Опікуни недієздатних осіб |
| За станом здоров'я | – Особи з інвалідністю будь-якої групи (I, II, III)- Тимчасово непридатні до служби за висновком ВЛК |
| За освітою та професійною діяльністю | – Студенти, аспіранти, докторанти денної або дуальної форми навчання- Науково-педагогічні працівники з науковим ступенем, які працюють ≥0,75 ставки- Заброньовані працівники державних органів та підприємств |
| Інші підстави | – Особи, які пройшли полон та звільнені |
Правила бронювання військовозобов'язаних
Бронювання військовозобов'язаних — це офіційна процедура тимчасового звільнення працівників від призову під час мобілізації для забезпечення критично важливих функцій підприємств та організацій.
Процедура передбачає подання списків заброньованих працівників через портал "Дія" керівником підприємства, що відповідає встановленим критеріям. Після обробки заяви інформація про успішне бронювання відображається у застосунку "Резерв+" працівника.
Важливі уточнення щодо правил бронювання:
- Строк дії бронювання: не перевищує 6 місяців, продовження можливе відповідно до рішень Мінекономіки.
- Актуалізація даних про відстрочку: у випадку невідповідності інформації у системі керівник або працівник самостійно оновлює дані через портал ПФУ або застосунок "Резерв+".
- Електронний контроль: всі процедури здійснюються у цифровому форматі, що дозволяє прозоро відстежувати статус заяв.
Порядок бронювання та правовий статус заброньованих громадян
| Етап | Опис | Примітки |
| Визнання підприємства критично важливим | Компанія має відповідати критеріям:- Відсутність заборгованостей з податків- Середня зарплата ≥ 20 000 грн- Обрання третього додаткового критерію відповідності | Критично важливим визнаються підприємства, діяльність яких необхідна для забезпечення життєдіяльності держави та економіки |
| Оновлення даних працівників | Працівники, яких планується бронювати, повинні перебувати на військовому обліку та мати актуальні дані | Важливо перевіряти правильність інформації в системі перед поданням списку |
| Подання списку через портал "Дія" | – Авторизація керівника у електронному кабінеті- Вибір розділу "Послуги" → "Бронювання" → "Подати заяву"- Введення даних працівників, підтвердження заробітної плати- Підписання заяви електронним підписом | Забезпечує легальне та прозоре оформлення бронювання |
| Очікування результату | Заява обробляється протягом 72 годин.Повідомлення про результат надходить на електронну пошту та в особистий кабінет. | У разі позитивного рішення працівники відображаються у "Резерв+" |
| Дія бронювання та оновлення даних | – Строк дії: визначається Мінекономіки, але не більше 6 місяців- При неправильній кількості військовозобов'язаних необхідно оновити дані через ПФУ або у "Резерв+" | Підтримка актуальності даних гарантує ефективність мобілізаційних заходів |
Коли та кому потрібно поновлювати відстрочку
Бронювання від мобілізації надається на певний строк і підлягає поновленню кожні 90 днів (приблизно раз на три місяці) — це пов'язано з автоматичним продовженням воєнного стану в Україні.
Поновлення відстрочки може відбуватися онлайн — через застосунок "Резерв+", або офлайн — шляхом подання заяви та підтвердних документів до ТЦК (Територіального центру комплектування).
Хто має поновлювати відстрочку
Право на відстрочку необхідно поновлювати тим, у кого є підстава з обмеженим терміном дії. Це стосується:
- осіб, які мають підставу для відстрочки за сімейними обставинами (догляд, утримання дітей, опіка тощо);
- осіб, які користуються правом за освітою (студенти, аспіранти, докторанти);
- громадян з тимчасовим станом здоров'я, які отримали висновок ВЛК про непридатність на певний період;
- бронювання працівників підприємств, якщо термін броні завершується.
Терміни: кожні 90 днів або відразу після завершення строку дії попередньої відстрочки.
Способи поновлення броні від мобілізації:
- Онлайн: оновити дані в застосунку "Резерв+";
- Офлайн: подати заяву та підтвердні документи безпосередньо до ТЦК.
Кому не потрібно поновлювати відстрочку
Деякі категорії громадян отримують відстрочку на весь період дії підстави.
| Категорія | Строк дії відстрочки | Особливості |
| Особи з інвалідністю I, II, III груп | На весь період дії інвалідності | Необхідно оформити відстрочку один раз; повторне поновлення не вимагається |
| Заброньовані працівники | До завершення терміну броні | Якщо бронювання оформлено до 1.12.2024, потрібно переоформити до 28.02.2025 |
| Особи, які пройшли полон | На весь період дії статусу | Без поновлення кожні 90 днів |
| Одинокі батьки / батьки трьох і більше дітей до 18 років | На весь період дії підстави | Втрата підстав (досягнення дитиною 18 років) анулює відстрочку |
| Студенти, аспіранти, докторанти | До завершення навчання | Відстрочка діє до закінчення закладу освіти |
| Педагогічні та науково-педагогічні працівники | На весь період роботи | За умови роботи не менше ніж на 0,75 ставки |
