Чорна п'ятниця традиційно залишається одним із найважливіших періодів для українського ритейлу, проте поведінка споживачів суттєво змінилася за останні роки. Дослідження Inweb показало, що українці стали значно обережнішими у своїх витратах, водночас демонструючи готовність інвестувати у якісні та дорогі товари за умови справжньої вигоди.
Фінансова реальність українських покупців
Згідно з даними, 19% українців змушені економити навіть на харчуванні, а ще 17% можуть покривати лише базові потреби, залишаючи покупки одягу чи взуття на майбутнє або вдаючись до позик. Лише 3% населення можуть дозволити собі необмежені витрати у будь-який момент.
Жінки демонструють гірші показники порівняно з чоловіками: 22% представниць жіночої статі економлять на продуктах харчування проти 16% чоловіків. Водночас накопичувати на великі покупки можуть лише 12% жінок, тоді як серед чоловіків ця цифра сягає 23%. Для бізнесу це означає необхідність фокусуватися на доступних цінових сегментах, пропозиціях розстрочки та невеликих, але регулярних акціях.
При цьому лише 31% українців можуть правильно розрахувати реальну кредитну ставку, а більшість продовжує зберігати кошти у готівковій формі. Втім, 41% висловлюють готовність інвестувати принаймні у депозити, причому ця частка зростає до 61% у випадку значних сум. Така обережність підкреслює важливість прозорості умов акцій та кредитних пропозицій для успішної конверсії.
Коливання споживчих настроїв
Восени 2024 року споживчі настрої були низькими: у вересні індекс становив 72,6 пункту, у жовтні впав до 68,8 пункту, а в листопаді дещо підріс до 70,8 пункту. Більшість населення відкладала великі покупки та очікувала погіршення економічної ситуації. Саме в таких умовах проходила Чорна п'ятниця минулого року, коли люди шукали максимальні знижки та купували переважно те, без чого неможливо обійтися.
На початку поточного року відбулося помітне покращення настроїв. Січень приніс зростання індексу до 75,6 пункту, лютий показав 76,3 пункту, а березень став піковим місяцем з показником 84,3 пункту. Це пояснювалося кращими оцінками власного матеріального становища та короткострокових економічних перспектив. Важливо, що саме в цей період зріс індекс доцільності великих покупок, що означало готовність українців витрачати гроші на техніку та товари тривалого користування.
Проте з квітня тенденція змінилася. Індекс почав знижуватися, досягнувши 79,1 пункту у квітні, 79,3 пункту у травні та 75,7 пункту у червні. У липні показник стабілізувався на рівні 76,4 пункту. Після короткого періоду оптимізму українці знову стали обережнішими.
Зростання середнього чека та нові пріоритети
Минулорічна Чорна п'ятниця продемонструвала тенденцію зростання середнього чека та переходу покупців до дорожчих товарів. За даними провідних маркетплейсів, середній чек збільшився на 40% порівняно із звичайними показниками протягом року.
Рекордне замовлення сягнуло 800 тисяч гривень і включало 15 зарядних станцій. Інші великі покупки досягали 505 тисяч гривень за три комп'ютери разом із системним блоком та газонокосаркою, а також 500 тисяч гривень за 23 ноутбуки. Такі приклади підкреслюють зміщення попиту у бік високовартісних товарів та готовність використовувати розпродажі для значних витрат.
Загальна статистика підтверджує цю динаміку. Середній чек зріс на 12% у доларовому еквіваленті та на 23% у гривні в усіх товарних категоріях. Виторг ритейлу збільшився на 16% у доларах та 27% у гривні, проте кількість замовлень піднялася лише на 15%. Тобто саме зростання середнього чека стало ключовим драйвером збільшення продажів, а не кількість транзакцій.
Розстрочка як новий стандарт покупок
Минулого року українці оформили 69 тисяч покупок частинами під час Чорної п'ятниці. Це на 15% більше, ніж роком раніше, коли таких транзакцій було 60 тисяч. Тренд на розстрочку стабільно зростає після різкого падіння у період початку повномасштабної війни, коли кількість таких покупок впала до 29 тисяч. Середній чек для оплати частинами становив 14 300 гривень.
Найчастіше українці купували у розстрочку смартфони, яких було придбано 5038 штук. Зарядні станції посіли друге місце з 1800 одиниць, а ноутбуки та телевізори розділили третю позицію з понад 1100 одиницями кожної категорії. Цікаво, що одяг та взуття також активно купували частинами з показником 984 штуки. Навіть страхові поліси з показником 478 одиниць та різноманітні послуги, як медитація чи пологи, оплачували таким способом.
Криза довіри до знижок
Опитування показало, що 83% українців не планували робити покупки під час минулорічної Чорної п'ятниці. Основною причиною такого масового небажання брати участь у розпродажах стала недовіра до запропонованих знижок. 64% респондентів прямо заявили, що ніколи не купують у цей день, оскільки вважають знижки несправжніми. Ще 19% вирішили повністю відмовитися від будь-яких покупок протягом року. Для порівняння, роком раніше частка тих, хто не збирався брати участь у розпродажах, становила 66%.
Дослідження показують, що українці очікують побачити дисконт принаймні 30%, щоб вважати пропозицію справді вигідною. Це зростання на 2 пункти порівняно з попереднім роком охоплює практично всі товарні категорії. Найвищі вимоги споживачі висувають до дорослого одягу, взуття та аксесуарів, де очікувана знижка має становити 36%. Для дитячого одягу, подорожей та іграшок мінімальна прийнятна знижка становить 33%.
Цікаво, що навіть невелике зниження ціни всього на 1% стимулювало додатковий попит. Водночас великі знижки мотивували покупців обирати дорожчі товари в межах категорії.
Молодь за преміальність
Вікова структура споживачів демонструє відмінності у поведінці та готовності витрачати. Покоління Z частіше обирають дорожчі бренди, причому 34% цієї вікової групи віддають перевагу преміальним товарам, що є найвищим показником серед усіх поколінь. Міленіали також демонструють високу готовність платити більше за якість, з 30% прихильників дорожчих брендів. Для порівняння, серед покоління X лише 15% обирають преміум-сегмент, оскільки старше покоління підходить до витрат значно прагматичніше.
Імпульсивні покупки також характерніші для молодших споживачів. Загалом 21% українців роблять покупки спонтанно, проте серед зумерів цей показник сягає 31%, а серед міленіалів 23%. Старше покоління демонструє лише 17% імпульсивних покупців. Це відкриває брендам нові можливості для просування через емоційні тригери та швидкі комунікації у соціальних мережах.
