Останні 20 років в Україні безрезультатно намагалися провести пенсійну реформу. У 2025 році уряді має намір запровадити, окрім солідарної, ще й накопичувальну систему, щоб громадяни могли самостійно відкладати кошти на власну старість. Видання Finteco розповідає, як запроваджуватиметься пенсійна реформа, якими будуть внески та де вони зберігатимуться.
Реформи пенсійного забезпечення у Європі: що їх відрізняє від України
Європейські країни стикаються з не менш серйозними викликами у сфері пенсійного забезпечення, ніж Україна, і тому вони активно впроваджують різні реформи для забезпечення стабільності пенсійних систем у майбутньому.
Основні проблеми, з якими вони мають справу, — це старіння населення, зниження народжуваності та зростання тривалості життя.
Реформи, які впроваджують країни Європи:
- Підвищення пенсійного віку — у багатьох країнах ЄС вже вживаються заходи для поступового підвищення пенсійного віку до 67 або навіть 70 років. Це дозволяє скоротити фінансове навантаження на пенсійні фонди, оскільки люди працюють довше та вносять більше коштів до системи.
- Впровадження накопичувальних систем — все більше європейських країн впроваджують їх, що дозволяє громадянам створювати власні пенсійні заощадження через приватні рахунки. Це дає можливість накопичити кошти на старість, зменшуючи навантаження на державні пенсійні системи.
- Стимулювання пізнішого виходу на пенсію — деякі країни пропонують фінансові стимули для тих, хто вирішить продовжити працювати після досягнення пенсійного віку. Це може включати різні бонуси або підвищення пенсії за кожен додатковий рік роботи.
Прогнози на майбутнє щодо пенсійних реформ в Європі спрямовані на адаптацію систем до нових демографічних і економічних умов. Ключові напрямки цих змін включають:
- Зміни у мінімальному стажі для отримання пенсії. У деяких країнах, зокрема у Франції та Італії, планується підвищення мінімального стажу для отримання повної пенсії. Це стимулює громадян до довшої кар'єри, що також допомагає зменшити навантаження на пенсійні системи. В Італії розглядаються зміни, які обмежуватимуть пенсійні виплати для тих, хто виходить на пенсію до досягнення певного віку.
- Розширення приватних пенсійних планів. Для компенсації потенційного зниження державних пенсійних виплат багато країн, включаючи Чехію та Італію, стимулюють громадян до участі в приватних пенсійних програмах. Це дозволяє зменшити залежність від державних виплат і забезпечити додаткові фінансові ресурси для пенсіонерів.
Рейтинг найуспішніших пенсійних систем, за версією консалтингових компаній Mercer та CFA Institute, включає країни з багаторівневими пенсійними системами. Ці країни, як правило, поєднують різні типи пенсійних фондів для забезпечення стабільного доходу пенсіонерів, що дозволяє їм ефективно справлятися з демографічними та економічними викликами.
Ключові країни з успішними пенсійними системами:
- Нідерланди — вони відомі своєю сильною багаторівневою системою, яка включає солідарні базові виплати та обов'язкові професійні внески.
- Данія — має ефективну державну пенсію, а також розвинену систему корпоративних пенсій.
- Австралія — пропонує автоматичні внески до пенсійних фондів для всіх працюючих, що створює стабільну основу для пенсійних накопичень.
- Швеція, Норвегія, Швейцарія, Німеччина — кожна з цих країн також використовує багаторівневу систему, що дозволяє адаптувати пенсійні виплати до різних економічних умов і забезпечує громадянам певний рівень соціального захисту.
Пенсійна реформа в Україні – як буде запроваджуватися
Уряд України давно звернув увагу на те, що особи з однаковим трудовим стажем та рівнем заробітної плати, які виходять на пенсію в різні роки, отримують неоднакові розміри пенсійних виплат, іноді з різницею до 50%.
Головна мета майбутніх змін – підвищення справедливості в чинній солідарній пенсійній системі. Для цього законопроєкт передбачає запровадження нових понять: базова та страхова пенсії, а також пенсійні бали.
Наразі в Україні функціонують два з трьох рівнів пенсійної системи:
- Перший рівень – солідарна система, яка діє зараз. Відповідно до неї щомісячні відрахування складають 22% ЄСВ.
- Другий рівень – накопичувальна пенсійна система, яка поки що не запроваджена на законодавчому рівні.
- Третій рівень – добровільно-накопичувальна пенсійна система, що працює в Україні з 2005 року.
Ключові аспекти пенсійної реформи
- Запровадження обов'язкової накопичувальної пенсії — планується обов'язкове відрахування 9% від заробітної плати. Це дозволить людині отримати на пенсії 20% від середньої зарплати за життя, ще 20% — з солідарної системи, що в сумі дасть коефіцієнт заміщення на рівні 40%.
- Запровадження базової пенсії — її встановлення передбачається на рівні 30% від розміру мінімальної заробітної плати.
- Впровадження системи балів за страхові внески — розмір пенсії залежатиме від кількості балів, які особа заробила протягом трудової діяльності.
Цей новий підхід дозволить підвищити пенсії в періоди економічного зростання і дозволить краще відображати реальний рівень зарплат в країні.
Реалізація цих змін передбачає ухвалення відповідного законодавства у 2025 році, а сама система може запрацювати з 2026 року. Попередні спроби запровадити накопичувальну пенсію в Україні протягом понад 20 років не увінчалися успіхом.
Що таке солідарна пенсія в Україні
Солідарна пенсійна система – це модель, яка працює на принципах солідарності та субсидування, а пенсії й соціальні послуги фінансуються коштом надходжень до Пенсійного фонду. Це означає, що всі внески, які роблять підприємства та застраховані особи, одразу використовуються для виплат. У межах солідарної системи не діють персональні накопичувальні рахунки. Дані про трудовий стаж та сплачені внески зберігаються в системі персоніфікованого обліку.
Участь у солідарній пенсійній системі беруть усі громадяни України, які офіційно працюють, а також іноземці та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які діють відповідно до українського законодавства, незалежно від форми власності.
У межах солідарної пенсійної системи передбачаються такі види пенсійних виплат:
- пенсія за віком;
- пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (включаючи каліцтво, яке сталося не через роботу, та інвалідність з дитинства);
- пенсія у разі втрати годувальника.
Переваги солідарної пенсійної системи:
- Гарантує пенсію при мінімальній зарплаті — щомісячне державне фінансове забезпечення всім громадянам, незалежно від рівня їхніх доходів.
- Є простою та прозорою для учасників.
- Забезпечує мінімальний рівень доходу для літніх людей.
Недоліки солідарної системи:
- Через старіння населення та зниження народжуваності може поставати перед фінансовими труднощами.
- Розмір пенсії часто не відповідає рівню життя, який людина мала під час трудової діяльності.
- Система не завжди встигає адаптуватися до змін у ринку праці та економіці.
Зміни у солідарній системі
Реформа, яку пропонує уряд, передбачає значні зміни в системі солідарної пенсії. Вона складатиметься з двох компонентів:
- Страхової – ця частина залишається такою, як вона є на цей момент в Україні.
- Базової – вона буде однаковою для всіх пенсіонерів та обов'язковою.
Базова пенсія – це частина солідарної пенсії, яку отримуватимуть усі пенсіонери. Вона слугуватиме мінімальним рівнем пенсії, який гарантує держава, і буде нараховуватися незалежно від інших обставин. Ця сума додаватиметься до іншої частини пенсії, що залежить від трудового стажу людини. Базова пенсія буде однаковою для всіх пенсіонерів і складатиме 30% від мінімальної зарплати після сплати податків.
Як зміниться розрахунок страхової пенсії
Останні новини про пенсії свідчать, що він сильно зміниться в межах пенсійної реформи:
- Система балів замість складних формул — замість нинішніх заплутаних розрахунків, запровадять бальну систему. Пенсіонер буде отримувати бали щомісяця, залежно від того, скільки часу він працював офіційно і чи сплачував роботодавець внески до Пенсійного фонду.
- Коли людина виходитиме на пенсію, розмір її страхової виплати визначатимуть шляхом множення кількості набраних балів за все трудове життя на вартість одного бала.
- Вартість пенсійного бала буде переглядатися щороку в березні. Цей підхід замінить традиційну індексацію пенсій, адже збільшення вартості бала автоматично підвищить пенсії.
- Нова система зробить розмір пенсії більш передбачуваним, оскільки вартість бала залежатиме лише від середньої зарплати.
- Надбавки для досягнення гарантованого прожиткового мінімуму зникнуть, а спецпенсії (для окремих категорій, таких як судді) винесуть за рамки солідарного рівня.
Вимоги для отримання пенсії в Україні не змінюються:
- Щоб вийти у 60 років необхідно мати 35 років трудового стажу.
- Для виходу на пенсію в 65 років потрібно мати хоча б 15 років стажу.
Що таке накопичувальна пенсія
Державна пенсія, яку нараховують за солідарною системою, не завжди може повністю забезпечити фінансові потреби літніх людей, тому багато хто шукає додаткові джерела доходу. Один із виходів для громадян — самостійні накопичення, коли людина визначає бажаний рівень життя на пенсії та поступово відкладає необхідну суму.
Накопичувальна система передбачає, що частина пенсійного податку йде в солідарну систему (до загального бюджету), а частина накопичується на персональному рахунку. Ці кошти збираються протягом життя і потім виплачуються з відсотками. Однією з переваг такої системи є те, що накопичені кошти можна передати у спадок, якщо людина померла до того, як вийшла на пенсію, або не встигла її отримати, перебуваючи на пенсії.
Переваги накопичувальної системи:
- Інвестиції можуть приносити дохід, збільшуючи майбутню пенсію.
- Додаткові накопичення дають більше свободи у плануванні життя на пенсії.
Головний недолік накопичувальної системи — вона потребує стабільного та достатнього рівня доходу, щоб людина могла регулярно відкладати кошти.
Попри те, що багато українців недостатньо обізнані щодо принципів солідарної пенсійної системи, саме вона залишається основним рівнем пенсійного забезпечення. Накопичувальний рівень слугує її доповненням, а участь у ньому є добровільною.
Скільки треба буде відкладати на пенсію
Згідно з новою концепцією пенсійної реформи в Україні, внески до накопичувального фонду будуть здійснюватися коштом зменшення податкового навантаження (ПДФО та ЄСВ), а не запровадженням додаткових витрат для роботодавців та працівників.
У перший рік реформи:
- 1% від зарплати буде зменшено з ЄСВ (приблизно 0.5%) та ПДФО (приблизно 0.5%).
- 1% буде добровільним внеском працівника, але стягуватиметься автоматично, з можливістю відмови від нього через бюрократичні процедури.
Надалі:
- Другий рік — загальний внесок на накопичувальний рахунок зросте до 6% (з них 2% будуть відрахуванням від ПДФО, ЄСВ та добровільних внесків).
- Третій рік — внески зростуть до 9% (3% від зарплати).
З четвертого року:
- Обов'язковим буде лише внесок на основі ЄСВ — 3% від зарплати.
- Якщо працівник захоче добровільно додавати внески, держава дублюватиме цей внесок (не більше 3% від зарплати).
Як працюватиме бальна система
Бальна система розрахунку пенсії працюватиме наступним чином. Кількість балів, яку людина заробляє за місяць, залежатиме від її зарплати та середньої зарплати по країні, яку визначає Пенсійний фонд:
- Якщо зарплата дорівнює середній по країні, то людина отримає 10 балів за місяць.
- Якщо зарплата вища за середню, то кількість балів збільшиться пропорційно.
- Якщо зарплата нижча за середню, то кількість балів зменшиться пропорційно.
Для отримання пенсії необхідно мати щонайменше 1440 балів, що дорівнює мінімальному стажу для пенсії (35 років роботи з середньою зарплатою).
Вартість пенсійного бала розраховуватиметься раз на рік і залежатиме від середньої зарплати та коефіцієнта 0,3. Наприклад, для 2024 року вартість пенсійного бала складе приблизно 1,02 грн.
Для визначення розміру страхової частини пенсії необхідно буде помножити кількість балів на вартість одного бала.
Де зберігатимуться пенсійні внески
Пенсійні внески в рамках другого рівня накопичувальної пенсійної системи будуть зберігатися на персональних рахунках громадян, і вже з четвертого року існування системи, люди отримають можливість переносити накопичення на рахунки приватних компаній, таких як:
- Недержавні пенсійні фонди (НПФ).
- Страхові компанії.
- Банки.
НПФ та інші компанії зможуть пропонувати різні варіанти інвестицій для накопичень, що дозволить громадянам вибирати між:
- Більш ризиковими стратегіями, які обіцяють вищу прибутковість.
- Консервативними стратегіями, які забезпечать більшу надійність, але з меншою дохідністю.
Ризики пенсійної реформи
Запровадження накопичувальної пенсійної системи несе як потенційні переваги, так і значні ризики, зокрема фінансові та організаційні.
Дефіцит Пенсійного фонду
Часткове спрямування ЄСВ (єдиного соціального внеску) на особисті накопичувальні рахунки громадян може призвести до значного недофінансування чинної солідарної пенсійної системи. Орієнтовні додаткові витрати держбюджету оцінюються у 20 млрд грн щорічно. Водночас конкретних розрахунків щодо компенсації цих витрат поки що немає.
Інфляційні ризики та збереження купівельної спроможності
Одне з ключових питань — як захистити гривневі пенсійні накопичення від знецінення. Запропонований механізм інвестування в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) викликає сумніви щодо його ефективності. Очікувана інфляція може перевищити дохідність ОВДП, що призведе до зниження реальної вартості заощаджень громадян. Уряд обіцяє розробити ефективніший механізм, але поки що конкретних рішень його представники не надали.
Невизначеність подальших етапів реформи
Після трирічного "вступного" періоду реформи немає чіткої стратегії її подальшого розвитку. Передбачається, що українці мають поступово звикати до накопичувальної системи, а держава — формувати довіру до інституцій, які управлятимуть пенсійними активами. Проте чинний розмір внесків навряд чи забезпечить значні накопичення, що може зробити систему малоефективною.
Чи доречно запроваджувати реформу під час війни
Дискусійним залишається питання доцільності запуску реформи в умовах повномасштабного вторгнення. Частина експертів вважає, що через зміну демографічної ситуації та можливу інтеграцію України до ЄС українці зможуть інвестувати пенсійні кошти в європейські фонди. Водночас противники наголошують, що економічна нестабільність та високі державні витрати на війну ускладнюють реалізацію такого масштабного проєкту.
Довгострокова життєздатність реформи
Враховуючи демографічні тенденції, солідарна система продовжує втрачати ефективність. Тому впровадження накопичувальної пенсійної системи є неминучим кроком, навіть попри виклики, які стоять перед Україною сьогодні. Однак успіх реформи залежатиме від здатності уряду розробити надійні механізми захисту пенсійних активів та довгострокову стратегію їхнього збереження.
