Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9665, що значно посилює відповідальність за незаконний обіг деревини. За документ, поданий 1 вересня 2023 року, 10 жовтня 2024 року проголосували 242 народних депутати.
Згідно з новим законом, штраф за незаконне вирубування дерев, що завдало істотної шкоди, зросте у п'ять разів – до 34-85 тисяч гривень порівняно з 17-25,5 тисячами зараз. Також порушникам загрожує обмеження або позбавлення волі до трьох років. За повторне порушення або дії за попередньою змовою штраф становитиме 85-170 тисяч гривень.
Особливу увагу приділено збереженню заповідних територій – там незаконна вирубка каратиметься штрафом до 170 тисяч гривень, що значно перевищує поточні 25,5-34 тисячі. Якщо дії призвели до тяжких наслідків, порушник сплатить від 255 до 425 тисяч гривень. В умовах воєнного стану передбачено найсуворіше покарання – позбавлення волі до 10 років.
Закон також регулює відповідальність за зберігання та перевезення деревини без документів, що підтверджують їхнє походження. Таке порушення каратиметься позбавленням волі на термін від 5 до 7 років, якщо вартість деревини перевищує 30 тисяч гривень. Якщо вартість дров менша за цю суму, порушникам загрожує штраф від 510 до 1020 гривень для громадян та до 5100 гривень для посадових осіб. Причому документи вимагатимуться на будь-який обсяг деревини, навіть на один стовбур, а закон діятиме і щодо раніше придбаних дров.
За незаконну заготівлю очерету передбачено суворіше покарання – від 34 до 85 тисяч гривень. Значно зросли штрафи за самовільне використання лісових ресурсів. За сінокосіння, випас худоби на землях держлісфонду та збирання дарів лісу штраф збільшено з 17-21 гривні до 425-850 гривень. За незаконне вирубування та пошкодження лісових культур і молодняка посадові особи сплачуватимуть від 5100 до 10200 гривень.
Кого не будуть штрафувати
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності та один з авторів законопроєкту Максим Павлюк роз'яснив, що новий закон не зачепить звичайні домогосподарства, які використовують дрова для опалення. Без документів дозволено зберігати до 30 кубометрів соснових або до 15 кубометрів дубових дров. Цього об'єму достатньо для опалення будинку протягом сезону.
Закон не має зворотної дії, тому документи не вимагатимуть на дрова, придбані до набрання чинності законом. Відповідальність настає лише за зберігання деревини вартістю понад 30 тисяч гривень. Норми закону щодо зберігання дров запрацюють не раніше наступного опалювального сезону.
За словами народного депутата, законопроєкт спрямований проти "чорних лісорубів" та незаконних пилорам, а не проти населення, яке використовує дрова для обігріву власного житла. Звичайним домогосподарствам, які не займаються переробкою чи продажем деревини у промислових масштабах, хвилюватися не варто.
Реакція експертів та застереження
Експерти ГО "ЛІіС" відзначають важливість чіткого визначення понять "незаконна рубка" та "незаконно добута деревина" для ефективної роботи правоохоронних органів. За останні чотири роки організація обстежила понад 7 мільйонів гектарів лісів та ініціювала більше 50 кримінальних проваджень щодо незаконних рубок.
Водночас деякі юристи висловлюють занепокоєння щодо можливого впливу закону на сільських жителів, для яких дрова є основним джерелом опалення. Вони застерігають, що під кримінальну відповідальність можуть потрапити не лише браконьєри, а й звичайні громадяни, які не мають належних документів на заготовлені дрова.
Впровадження закону
Даний законопроєкт є частиною гармонізації українського законодавства з нормами Європейського Союзу. За словами авторів, попередні несуворі покарання та недосконалість законодавства призводили до масових порушень у сфері лісокористування.
Після підписання президентом закон набуде чинності з наступного дня після публікації. Кабінет міністрів матиме два місяці на приведення нормативно-правових актів у відповідність до нового закону. Важливо зазначити, що розміри штрафів розраховуються на основі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і будуть збільшуватися з часом.
