Програма "Прозорі міста" оцінила 11 великих українських міст за стандартами ЄС у сфері публічних фінансів. Результат невтішний: жодне місто не набрало більше 60 балів зі 100, а середній показник по вибірці склав лише 44,4%. Оцінювання проводилося у березні 2026 року.
Хто лідирує, хто в аутсайдерах
Найвищий результат у Дніпра — 60 балів, за ним Луцьк з 57 балами, Київ та Хмельницький — по 52. Найнижчі оцінки отримали Чернігів (21 бал), Полтава (24) та Харків (25).
Показово, що лідери посіли свої позиції завдяки сильним результатам лише в одній зі сфер. Дніпро та Київ відзначилися точністю бюджетного планування і активною роботою в системі Prozorro.Продажі, але не забезпечили належного доступу громадськості до ключових документів. Луцьк і Хмельницький якісно наповнили бюджетні розділи сайтів, але просіли за ефективністю управління фінансами та активами. Комплексного підходу не продемонстрував жоден муніципалітет.
Що не так із прозорістю
Головна проблема — не відсутність документів, а їхня недоступність і відсутність діалогу з громадою. Жодне місто не оприлюднило перелік пропозицій мешканців до проєкту бюджету. 10 з 11 міст не розмістили протоколи громадських слухань у належному місці на сайті — анонси слухань вдалося зафіксувати лише у п'яти містах. Жодне місто не опублікувало звіти про виконання паспортів бюджетних програм на порталі Open Budget.
Полтава, Харків і Чернігів не забезпечили на сайтах структурованих бюджетних розділів взагалі — це одразу обнулило їхні шанси на позитивну оцінку за більшістю критеріїв. У Харкова інформація розпорошена між 73 аркушами з переліками посилань.
Бюджетне планування — несподівано непогане
На тлі загальних результатів виділяється один позитивний момент: точність бюджетного планування більшості міст відповідає міжнародному стандарту PEFA категорії "А". Середнє відхилення фактичних доходів від запланованих склало лише 3,08% — це гідний результат навіть за мирного часу. Лише Харків суттєво вибився з картини: місто недовиконало план і за доходами, і за видатками більш ніж на 14% — через ненадходження державної субвенції на будівництво метро.
Важливий висновок дослідження: близькість до фронту не визначає ефективність управління. Харків і Запоріжжя, попри статус територій можливих бойових дій, виконали значно більше закупівельних та майнових критеріїв, ніж Чернігів у схожих безпекових умовах.
Закупівлі і майно: є що покращувати
Усі 11 міст налаштували ієрархію замовників у модулі BI Prozorro і використовували Prozorro.Продажі для аукціонів з оренди комунального майна — це спільний успіх. Проте земельні торги через електронну систему провели лише 8 міст, а мала приватизація в Кропивницькому та Чернігові не зафіксована взагалі.
Середній Індекс замовника по 11 містах склав 36,4 — при максимумі 40,1 у Києва і мінімумі 32,2 у Львова. Конкурентність закупівель залишається невисокою: в середньому на одну процедуру припадало менше 2 учасників.
Окремо аналітики звернули увагу на Луцьк: попри непогані бали за відкритість, державний аудит виявив значні фінансові порушення у місті за 2020–2025 роки. Це підтверджує ключовий висновок дослідження: прозорість — необхідна, але недостатня умова. Вона створює підґрунтя для контролю, але не замінює його.
