Загострення війни на Близькому Сході вже відчутно впливає на український аграрний сектор. Наслідки конфлікту проявляються одразу у двох ключових напрямах — зростанні виробничих витрат та зниженні зовнішнього попиту на зерно. В обох випадках ефект для аграріїв є негативним, що може зменшити прибутковість виробництва у новому сезоні.
Про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу.
Дорожче пальне та добрива
Однією з основних статей витрат для сільгоспвиробників є пальне. Його частка у структурі собівартості вирощування культур становить приблизно 9–12%. Наприклад, для вирощування кукурудзи на одному гектарі в середньому використовується близько 55 літрів дизельного пального. Нинішнє зростання цін на паливо призведе до додаткових витрат приблизно 1100 грн на гектар.
Ще більш відчутним є подорожчання азотних добрив. Їхня ціна безпосередньо залежить від вартості природного газу, яка зросла через напружену ситуацію на енергетичних ринках. В Україні вже фіксується значне підвищення цін на такі добрива. Зокрема, карбамід подорожчав на 34% порівняно із січнем — до приблизно 39 тис. грн за тонну.
На подорожчання також вплинули сезонний попит перед посівною та складнощі з логістикою, адже експорт азотних добрив через морські порти ускладнений через безпекові ризики.
За нинішніх цін витрати на добрива при вирощуванні кукурудзи можуть зрости приблизно на 27% — до близько 9 тис. грн на гектар. Інший можливий сценарій — скорочення норм внесення добрив, однак це може призвести до зниження врожайності.
Експорт дорожчає і стикається з новими бар'єрами
Ще одним фактором тиску на аграріїв стало подорожчання фрахту суден для експорту. Вартість перевезення зерна зросла приблизно на 4 долари за тонну. У результаті українська продукція стає менш конкурентною на світовому ринку, а додаткові витрати трейдери часто компенсують за рахунок зниження закупівельних цін для виробників.
Сукупно всі ці чинники можуть знизити прибутковість вирощування кукурудзи приблизно на 12%.
Ситуацію ускладнює і падіння попиту. Через блокування Ормузької протоки іранськими військами майже припинився експорт до кількох країн Перської затоки — Об'єднаних Арабських Еміратів, Катару, Бахрейну та Кувейту. Загалом ці держави імпортують близько 5 млн тонн зернових щороку.
Відсутність попиту з цих ринків збільшує пропозицію зерна на світовому ринку, що може стримувати зростання цін або навіть призвести до їхнього зниження.
Аграрії готові до посівної
Попри складну ситуацію, українські аграрії вже підготувалися до проведення весняно-польових робіт. Більшість господарств заздалегідь сформували запаси пального та добрив ще до початку загострення на Близькому Сході.
Така практика була поширеною ще до повномасштабної війни, адже багато підприємств мають власні потужності для зберігання ресурсів. Досвід перших років війни лише зміцнив цю стратегію.
Втім, якщо геополітична ситуація найближчим часом не стабілізується, український аграрний сектор може зіткнутися з новими економічними викликами, які додадуться до вже існуючих труднощів воєнного часу.
