Україна готується до найбільшого оновлення трудового законодавства за пів століття. Новий проєкт Трудового кодексу фактично фіксує зміну філософії держави щодо праці — від жорсткої регламентації до контрольованої гнучкості, де свобода сторін поєднується з чіткими межами відповідальності.
Про те, що може змінитися, повідомляє Мінекономіки.
Як пояснюють у відомстві, війна радикально змінила структуру зайнятості. Наразі мільйони людей працюють поза офісами, тисячі компаній — у проєктному режимі, а класична модель "робоче місце — повний день — безстроковий контракт" перестала бути універсальною. Саме ці зрушення змусили уряд відмовитися від логіки Кодексу 1971 року, який не враховував ні дистанційної роботи, ні мобільності робочої сили.
Гнучкість на ринку праці як легальна норма, а не виняток
Проєкт нового Кодексу кодифікує те, що фактично вже існує на ринку праці. Дистанційна, надомна, сезонна та проєктна зайнятість перестають бути "сірою зоною" й отримують чітке правове оформлення.
Водночас держава принципово фіксує те, що формат роботи не може бути підставою для зменшення прав працівника. Зарплата, відпочинок і соціальні гарантії мають залишатися обов'язковими.
Трудові контракти під людину, а не навпаки
Одна з ключових ідей нового кодексу — персоналізація трудових відносин. Сторони отримують можливість формувати умови договору, комбінуючи різні моделі зайнятості.
Це відкриває ринок праці для тих, хто раніше був фактично витіснений з нього. Наприклад, людей з інвалідністю, студентів, батьків маленьких дітей, а також фахівців, які можуть працювати лише неповний час.
Звільнення без правової "турбулентності"
Проєкт нового Кодексу уперше системно прописує механіку розірвання трудових відносин. Вводиться обов'язковість завчасного повідомлення, а також можливість фінансово компенсувати строк попередження. Такий підхід зменшує простір для маніпуляцій і переводить звільнення з емоційної площини у правову.
Гідність працівника як юридична категорія
Окрему увагу приділено питанню захисту гідності на робочому місці. Дискримінація, психологічний тиск і переслідування отримують не декларативне, а процедурне врегулювання.
Роботодавець зобов'язується реагувати на сигнали. Водночас кодекс закладає запобіжники від бездоказових звинувачень — рішення ухвалюються лише в межах встановлених процедур.
Відкладений старт як елемент стабільності та євроінтеграційного процесу
Запуск нового Трудового кодексу прив'язаний не до дати голосування, а до завершення воєнного стану. Шестимісячний перехідний період після його скасування має стати буфером, який дозволить бізнесу, працівникам і державним органам без стресу адаптуватися до нових правил роботи.
Документ є частиною ширшого євроінтеграційного процесу. Він закладає імплементацію десятків директив ЄС та стандартів МОП — від регулювання робочого часу до балансу між роботою та сімейним життям. Фактично йдеться не просто про зміну кодексу, а про інтеграцію українського ринку праці у спільний європейський простір.
Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14402. Він спрямований на посилення захисту фінансових інтересів найманих працівників.
