Головні економічні новини України та світу

Середа, 24 Червня, 2026

Головні економічні новини України та світу

ГоловнаНовиниПлатформа "СтопТиск": бізнес жодного разу офіційно не поскаржився на корупцію чиновників

Платформа "СтопТиск": бізнес жодного разу офіційно не поскаржився на корупцію чиновників

Генпрокурор закликає скаржитись на вимагання хабарів через платформу
Генпрокурор закликає скаржитись на вимагання хабарів через платформу "СтопТиск" / Фото: з відкритих джерел

Генеральний прокурор Руслан Кравченко звернув увагу на дивну статистику роботи цифрової платформи захисту бізнесу "СтопТиск". За 5 місяців роботи порталу прокурори не отримали жодної скарги на вимагання хабарів чи "відкатів" з боку чиновників, хоча соцмережі переповнені повідомленнями про корупцію в тендерах.

Про це генпрокурор України написав на своїй сторінці у Facebook.

Посадовець зауважив, що за весь час роботи цього порталу надійшло лише 176 звернень і всі вони стосуються можливого тиску з боку правоохоронних органів (обшуки, вилучення майна, кримінальні провадження). Водночас жодного звернення не зафіксовано стосовно корупції чиновників (вимагання хабарів, відкати на тендерах, блокування процедур).

Руслан Кравченко наголосив, що публічність у Facebook – це добре, але вона не замінює юридичного механізму. Це означає, що без офіційної заяви прокуратура не може розпочати розслідування.

"Між коментарями у соцмережах і реальним вирішенням проблеми – один клік. Кожне звернення через портал "СтопТиск" перебуває під моїм особистим контролем. Це – практика, яка дозволяє перевести проблему з обговорень у соцмережах у площину законних рішень", – зазначив Генпрокурор.

Зауважимо, що платформа stoptysk.gp.gov.ua дозволяє подати скаргу конфіденційно та оперативно. Система розрізнює, зокрема, такі кейси як: вимагання неправомірної вигоди, рейдерство, штучне затягування процедур чиновниками.

Алгоритм дій на платформі "СтопТиск" / Інфографіка: Офіс генпрокурора

Нагадаємо, в Україні пропонують ввести виплати викривачам корупції. Але цей механізм діятиме лише у ситуаціях, коли вартість предмета злочину або завданий державному бюджету збиток у 5 тисяч і більше разів перевищує прожитковий мінімум для працездатного населення, що діяв на дату скоєння правопорушення.

Схожі новини за темою