Контролюючі органи встановили ознаки системного маскування реальних масштабів діяльності у десяти загальнонаціональних торгівельних мережах. За оцінками фіскальної служби, застосовані механізми могли призвести до недоотримання державним бюджетом близько 1 млрд грн.
Про це повідомляє ДПС.
Йдеться про модель, за якої великі оператори роздрібної торгівлі фактично зберігали єдину бізнес-інфраструктуру — бренди, логістику, постачання, маркетинг та управління персоналом — але юридично розподіляли грошові потоки між сотнями формально незалежних суб'єктів. У реалізації схем були задіяні понад 800 ФОП, що дозволяло:
- фрагментувати обороти;
- залишатися в межах лімітів спрощеної системи;
- мінімізувати сплату ПДВ та податку на прибуток.
Галузевий профіль бізнесів, що здійснили порушення
Виявлені практики характерні для сегментів із високою оборотністю та стандартизованими товарами:
- електроніка і побутова техніка;
- мас-маркет одягу та взуття;
- продуктовий ритейл.
Фіскальні органи вказують, що подібні моделі не містять ознак самостійної підприємницької діяльності ФОП та не мають ділової мети в розумінні податкового законодавства. Фактично йдеться про приховану концентрацію доходів із використанням пільгових режимів оподаткування.
Регуляторні наслідки для бізнесу
Результати аналізу використовуються для:
- перегляду податкових зобов'язань;
- перекваліфікації господарських відносин;
- формування підстав для фінансових санкцій.
У ДПС наголошують, що контроль за подібними структурами посилюється. Водночас використання "квазі-ФОП-мереж" розглядатиметься як високоризикова практика з точки зору податкового комплаєнсу.
Раніше стало відомо, що кількість фактичних перевірок Державної податкової служби помітно зменшилася після запровадження мораторію. Вони впали майже на третину за кілька місяців.
