Норвегія з 1 вересня 2025 року підвищує вимоги до знання мови для іноземців, які прагнуть отримати посвідку на постійне проживання. Тепер замість початкового рівня А1, заявникам необхідно буде підтвердити володіння норвезькою мовою на рівні А2. Це рішення безпосередньо вплине на тисячі українських біженців, які знайшли прихисток у цій скандинавській країні.
Про це повідомило Міністерство юстиції та громадської безпеки Норвегії.
Чому змінюються вимоги?
Очільниця відомства Астрі Аас-Хансен пояснила, що вміння розуміти та спілкуватися норвезькою є важливою передумовою для повноцінної участі в освітньому процесі та під час пошуку роботи. В уряді вважають, що рівень А2 дозволяє людині розуміти просту повсякденну мову та легко висловлюватися на теми, пов'язані з собою, сім'єю, найближчим оточенням та роботою. Це дає змогу впоратися в простих і рутинних розмовних ситуаціях з прямим обміном інформацією, якщо співрозмовник говорить повільно і чітко.
Як це вплине на українців?
Після початку повномасштабного вторгнення Норвегія запровадила схему колективного тимчасового захисту для українців. Станом на вересень 2024 року країна прийняла близько 85 тис. громадян України.
Для багатьох українців, які планують залишитися в Норвегії на постійній основі, підвищення мовних вимог може стати додатковим бар'єром. Рівень А2, хоч і не є високим, вимагає вже більш усвідомленого навчання та практики, ніж базовий А1. Це може змусити українців, які вже перебувають у Норвегії, зосередитись на вивченні мови, щоб відповідати новим критеріям.
Важливо зазначити, що нові правила застосовуватимуться до заяв, поданих після 1 вересня 2025 року. Проте вони не стосуватимуться іноземців, які документально підтвердять, що не здатні скласти іспит через особливі проблеми зі здоров'ям або особисті обставини, над якими вони не мають контролю. Йдеться, зокрема, про дорослих з низьким рівнем шкільної освіти або без неї, а також людей похилого віку, які мають обмежену здатність до навчання.
Нагадаємо, Норвегія оголосила про нову масштабну ініціативу підтримки українських жіночих організацій. Для цього уряд країни виділить 60 млн норвезьких крон (близько 5,9 млн доларів) впродовж трьох років. Кошти підуть на реалізацію програм, які мають на меті посилення прав жінок, боротьбу з гендерно зумовленим насильством, а також залучення жінок до процесів відновлення України.
