Парламентські лідери, включно з головою комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим та головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, подали до проєкту Держбюджету на 2026 рік пропозиції щодо радикальної зміни системи оплати праці у вищій освіті. Ініціатива передбачає встановлення нових базових окладів, які можуть сягати до 40 тисяч гривень, щоб зупинити масовий відтік викладачів та молодих науковців.
Про це йдеться у дописі народного депутата.
Кадрова криза у вишах країни
Гетманцев наголошує, що нинішня низька заробітна плата створює системну загрозу для якості української науки та освіти, оскільки "наші університети втрачають людей".
"Коли зарплата низька, то викладачі або їдуть за кордон, або змушені підробляти не за фахом. Молоді науковці не бачать сенсу лишатися, а студенти узагалі не розуміють – навіщо розпочинати наукову кар'єру", – заявив нардеп.
Сьогодні базові оклади є вкрай низькими: асистент отримує близько 9 894 грн, а професор – 12 909 грн. Це призводить до "старіння" колективів і зниження мотивації.
Нова система оплати
Запропонована парламентарями модель базується на прозорому принципі: що вищою є кваліфікація та професійна майстерність викладача, то вищою має бути й оплата його праці. Ця система повністю відповідає вимогам статті 61 Закону України "Про освіту" і є прорахованою для державного бюджету.
Нові базові оклади (без надбавок) становитимуть:
- асистент / викладач – 30 000 грн;
- старший викладач – 33 000 грн;
- доцент – 36 300 грн;
- професор – 39 930 грн.
До цих базових окладів, за словами авторів ініціативи, додаватимуться законні надбавки (за науковий ступінь, вчене звання та стаж роботи).
Мета ініціативи
За словами Гетманцева, метою цієї фінансової реформи є не лише підвищення доходів, а й розгортання інновацій та науки в університетах.
"Мета проста: втримати й повернути людей у вищу освіту та розгорнути інновації й науку через прозорі, справедливі оклади і стабільні інвестиції в університети", – пояснив нардеп.
Ухвалення цих правок, за його словами, має принести користь усій країні:
- забезпечить студентів мотивованими викладачами,
- надасть університетам більшу конкурентоспроможність та зменшить відтік кадрів,
- зробить громади сильнішими шляхом збільшення податкових надходжень у регіоні.
Нагадаємо, у Верховній Раді ініціюють нові форми підтримки для подолання освітніх втрат, зокрема репетиторську та тьюторську підтримку за рахунок держави.
