Після року "заморожування" соціальних стандартів українці нарешті дочекаються підвищення мінімальної заробітної плати. З початку 2026 року найменша офіційна зарплата становитиме 8688 гривень, що більше на 688 гривень порівняно з поточним рівнем. Втім, швидше за все, це зростання залишиться символічним і не розв'яже проблему бідності, яка охопила мільйони навіть працюючих українців.
Про це розповідає видання Finteco.
Правова основа і реальність мінімальної оплати праці
Законодавство України визначає мінімальну заробітну плату як гарантований державою розмір винагороди за найпростішу працю без спеціальної кваліфікації. У теорії це виглядає логічно, але практика демонструє кілька парадоксів:
- Перший парадокс полягає в тому, що мінімальну зарплату отримують не лише підсобні робітники, а й дипломовані фахівці – від молодих учителів до лікарів у віддалених селах.
- Другий парадокс – офіційний прожитковий мінімум (3028 грн) втричі менший за реальні витрати на виживання, що робить його показником штучно заниженим.
- Третій парадокс криється в тому, що законодавство дозволяє владі залишати мінімалку незмінною протягом років, що й сталося у 2025-му.
Як виглядає Україна на тлі Європи
Європейський досвід показує різноманітність підходів до мінімальної оплати. П'ять країн ЄС – Данія, Італія, Австрія, Фінляндія та Швеція – взагалі не встановлюють загальнонаціональної мінімалки. Профспілки і роботодавці домовляються самостійно.
Решта 22 країни ЄС орієнтуються на європейську директиву, яка рекомендує встановлювати мінімальну зарплату на рівні 50% середньої по країні. За цим принципом українці мали б заробляти щонайменше 12 500 гривень, а не 8688.
Навіть серед країн ЄС не всі дотримуються 50-відсоткового правила. Бельгія встановила мінімалку на рівні 49% від середньої зарплати, Мальта – 46%, а Латвія – лише 43%. Натомість Франція, Португалія та Словенія перевищили позначку у 60%.
Україна лідер антирейтингу Європи
За даними липня 2025 року, Україна посідає останнє місце в Європі за розміром мінімальної зарплати. Вона складає всього 164 євро в еквіваленті. Навіть Молдова, яка традиційно вважалася найбіднішою європейською країною, тепер на 121 євро випереджає Україну.
При цьому найменша мінімалка в ЄС складає 551 євро у Болгарії. А от найбільша сягає 2704 євро в Люксембурзі. Розрив між Україною і навіть найбіднішою країною ЄС становить більше ніж утричі.
Скільки коштує не бути бідним?
Приблизно 1,5 мільйона українців офіційно працюють за мінімальною зарплатою. Серед них – дві категорії: ті, хто отримує доплату "в конверті", і ті, хто реально виживає на 8000 гривень.
Фактичний прожитковий мінімум (за розрахунками червня 2025-го) становить 11 464 гривні до оподаткування або 8 422 гривні "на руки". Усі, хто заробляє менше, автоматично потрапляють у категорію бідних.
Межі бідності залежать від складу родини:
- самотня особа потребує щонайменше 8 422 гривні,
- подружжя без дітей – 16 844 гривні,
- сім'я з немовлям – 24 367 гривень,
- батьки двох дітей – 33 862 гривні,
- багатодітна сім'я з трьома дітьми – 43 358 гривень.
Що зміниться після підвищення мінімальної зарплати?
Навіть скромне зростання на 688 гривень запустить ланцюгову реакцію змін у податковій і штрафній системах. В першу чергу, зростання фінансового навантаження відчують підприємці:
- мінімальний ЄСВ зросте з 1760 до 1911 гривень,
- єдиний податок для другої групи підвищиться з 1600 до 1738 гривень,
- військовий збір для "єдинників" збільшиться з 800 до 869 гривень.
Штрафні санкції також зростуть пропорційно:
- недопуск інспектора коштуватиме 139 000 гривень замість 128 000,
- неоформлених працівників – 86 000 замість 80 000,
- порушення трудових прав – 34 700 замість 32 000 гривень.
У соціальній сфері також відбудуться зміни. Так, гарантована пенсія для осіб із повним стажем (35 років для чоловіків, 30 – для жінок) зросте з 3200 до 3475 гривень.
Виклики і шляхи розв'язання
Підвищення на 688 гривень – це швидше політичний жест, ніж економічне рішення. Воно не ліквідує працюючу бідність і не зупинить трудову міграцію за кордон. Ключові проблеми потребують комплексного підходу.
Насамперед мінімалка має індексуватися щонайменше двічі на рік з урахуванням інфляції. Водночас необхідно поступово наближати її до європейських стандартів – 50% середньої зарплати по країні. Також критично важливою є детінізація економіки та боротьба з виплатами "в конверті", що дозволить збільшити податкові надходження. Нарешті, довгострокове зростання зарплат неможливе без підвищення продуктивності праці через інвестиції в освіту, технології та модернізацію виробництва.
