Відповідно до положень Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб, отримані у вигляді подарунків, підлягають оподаткуванню. Подарунок визнається доходом у разі, якщо він надається безоплатно або за ціною, нижчою за ринкову. Видання Finteco вказує, що у 2025 році порядок оподаткування подарунків залишається незмінним, проте актуальними залишаються питання щодо посилення ставок військового збору.
Яка сума вважається подарунком і коли виникає обов'язок сплати податку
Відповідно до положень вітчизняного законодавства, подарунком вважаються грошові кошти, матеріальні цінності, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, що надаються чи отримуються безоплатно або за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.
ПКУ визначає межі, в межах яких подарунок не підлягає оподаткуванню. Якщо його вартість не перевищує 25% розміру мінімальної заробітної плати, розмір якої встановили на 1 січня звітного року, податок не сплачується.
Станом на 2025 рік мінімальна заробітна плата становить 8 000 грн, тож неоподатковуваний ліміт дорівнює 2 000 грн. Якщо ж вартість подарунка перевищує цю суму, одержувач зобов'язується сплатити податки відповідно до чинних ставок.
Будь-який подарунок, вартість якого перевищує встановлену межу, визнається оподатковуваним доходом фізичної особи, і у разі виявлення такого факту контролюючими органами — може стати підставою для нарахування податкових зобов'язань. Виняток не поширюється на грошові подарунки — готівка оподатковується незалежно від суми.
Чи існують винятки або пільги? Благодійна допомога, цільові виплати, компенсації або соціальні програми (наприклад, "єПідтримка") не вважаються подарунками і підлягають окремому регулюванню. Подарунки у вигляді символічних сувенірів або рекламних матеріалів (з логотипом компанії) не оподатковуються, якщо їхня вартість не перевищує встановлену межу.
Хто сплачує податок на подарунок і які дарунки не оподатковуються
В Україні подарунки умовно поділяють на дві основні категорії:
- Грошові та матеріальні дари — гроші, цінні речі, рухоме чи нерухоме майно, транспортні засоби тощо.
- Подарунки у вигляді товарів або послуг, які можуть передаватися безоплатно або за символічну ціну.
Певні категорії подарунків не підлягають оподаткуванню — тобто застосовується нульова ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
До таких належать:
- Подарунки (об'єкти спадщини), отримані від членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення — це батьки, чоловік або дружина, діти (включно з усиновленими), онуки, рідні брати й сестри, а також баба та дід з боку обох батьків.
- Майно, що успадковується особами з особливим статусом, а саме:
- особами з інвалідністю I групи;
- дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування;
- дітьми з інвалідністю.
- Грошові заощадження, розміщені до 2 січня 1992 року в установах колишнього Ощадбанку СРСР або держстрахування СРСР, а також державні цінні папери (зокрема облігації державних позик 1982 і 1990 років, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадбанку СРСР).
Також під нульову ставку підпадають заощадження громадян України, що зберігалися в установах Ощадбанку України або Укрдержстраху протягом 1992–1994 років і не були погашені, — незалежно від того, хто є спадкоємцем.
Таким чином, якщо подарунок або спадщина потрапляє до зазначених категорій, отримувач звільняється від сплати ПДФО та військового збору. У всіх інших випадках розмір податку залежить від ступеня спорідненості між дарувальником і одержувачем, а також від місця їхнього проживання (резидент чи нерезидент України).
У розділі спадщини й дарування Податкового кодексу встановлено диференційований режим оподаткування залежно від ступеня споріднення і статусу дарувальника. З 1 грудня 2024 року ставку військового збору підвищили, і у 2025 році вона застосовується за оновленими правилами. Це безпосередньо впливає на загальне податкове навантаження при отриманні подарунків.
Чи оподатковується подарунок у грошовій формі від батьків? Податкова ставка залежить від того, від кого саме отримали подарунок:
- 0% — якщо подарунок від близьких родичів (батьки, діти, подружжя, брати, сестри, бабусі, дідусі).
- 5% ПДФО + 1,5% військового збору — якщо подарунок від не родича.
- 18% ПДФО + 1,5% військового збору — якщо подарунок від іноземця.
Якщо дарувальник — юридична особа, яка зареєструвала діяльність в Україні, податок зазвичай утримується нею як податковим агентом, і отримувач вже не повинен декларувати дохід. Але це треба перевірити в документах, щоб уникнути подвійного оподаткування.
Який податок сплачується при отриманні подарунку
Податкове законодавство України передбачає, що будь-який подарунок або безоплатно отримане майно вважається доходом фізичної особи. Відповідно, такі доходи можуть підлягати оподаткуванню — залежно від ступеня споріднення між дарувальником і отримувачем, а також статусу дарувальника (резидент чи нерезидент України).
Договір дарування грошових коштів: особливості укладення та оподаткування
Договір дарування грошових коштів — це цивільно-правова угода, за якою одна сторона (дарувальник) безоплатно та безповоротно передає іншій стороні (обдарованому) певну суму грошей у власність.
Дарування є односторонньою безоплатною угодою, яка не передбачає зустрічного зобов'язання. При цьому важливо, щоб передача коштів не мала ознак прихованої комерційної операції чи фіктивної фінансової допомоги, оскільки це може бути кваліфіковано як ухилення від оподаткування.
Форма договору дарування коштів
Дарування може здійснюватися:
- в усній формі — якщо сума незначна та між фізичними особами існують довірчі стосунки (наприклад, родичі або друзі);
- у письмовій формі — якщо сторони бажають офіційно зафіксувати факт передачі коштів, наприклад, для підтвердження походження грошей або подальшого використання у фінансових операціях (купівля нерухомості, автомобіля, відкриття бізнесу тощо);
- у нотаріальній формі — обов'язково, якщо вартість подарунку перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2025 рік це 850 гривень) або якщо дарування відбувається між фізичною та юридичною особами.
Нотаріальне посвідчення забезпечує юридичну силу документа, фіксує факт передачі коштів і дозволяє у разі потреби підтвердити операцію перед контролюючими органами. При даруванні грошових коштів податкові зобов'язання виникають у обдарованої особи.
Грошові кошти, отримані у вигляді подарунка, завжди оподатковуються, якщо дарувальник не є близьким родичем (членом сім'ї першого або другого ступеня споріднення).
Ставки податку становлять:
- 5% ПДФО + 1,5% військового збору — якщо дарувальник є резидентом України.
- 18% ПДФО + 1,5% військового збору — якщо дарувальник є нерезидентом України.
Майнові подарунки
До майнових подарунків належать нерухомість, транспортні засоби, коштовності, цінні папери, частки в статутному капіталі підприємства тощо.
Якщо такі подарунки отримуються від осіб, які не є родичами першого або другого ступеня, вони підлягають оподаткуванню за такими ставками:
- 5% ПДФО + 1,5% військового збору — якщо дарувальник резидент України;
- 18% ПДФО + 1,5% військового збору — якщо дарувальник нерезидент України.
У разі дарування майна через нотаріальне оформлення, податок сплачується безпосередньо під час вчинення нотаріальної дії, тобто до моменту реєстрації переходу права власності.
Подарунки у вигляді товарів або послуг
Подарунки, надані у формі товарів чи послуг (наприклад, туристичні путівки, техніка, абонементи тощо), також можуть оподатковуватися.
Якщо вартість подарунку перевищує 25% розміру мінімальної заробітної плати (у 2025 році — приблизно 2000 грн), податок сплачується за загальними правилами:
- 0% — якщо подарунок отримали від родичів 1–2 ступеня;
- 5% ПДФО + 1,5% військового збору — якщо подарунок від резидента України;
- 18% ПДФО + 1,5% військового збору — якщо подарунок від нерезидента України.
Як уникнути податкових ризиків
Для уникнення суперечок із податковою бажано мати:
- договір дарування (у письмовій або нотаріальній формі — залежно від виду майна);
- акт приймання-передачі майна або документ про зарахування коштів на рахунок;
- експертну оцінку вартості (для дорогих речей);
- копії документів, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтва про народження, шлюб).
Фіксуйте вартість дорогих подарунків, особливо якщо це майно, автомобіль або переказ грошей. Також зберігайте документи — акти дарування, чеки, довідки з банку.
Якщо подарунок від близького родича — підготуйте документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження чи шлюб). Не ігноруйте декларацію, якщо отримали кілька цінних подарунків за рік. Якщо подарунок отримали готівкою або на картку, рекомендується мати банківську виписку із зазначенням джерела коштів.
Як і коли потрібно декларувати та сплачувати податок
Якщо вартість подарунка перевищує 2 000 гривень, ви маєте сплатити податок, але подавати декларацію потрібно лише тоді, коли сукупна вартість усіх подарунків за рік перевищує п'ять прожиткових мінімумів — тобто 15 140 гривень (станом на 2025 рік).
Декларацію подають до 1 травня, а податок сплачують до 1 серпня року, що настає за звітним.
Особи, які зобов'язані подавати річну декларацію (зокрема ті, хто отримав дохід у вигляді подарунка від особи, що не є родичем першого чи другого ступеня), повинні подати декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним. Це стосується і випадків одержання подарунків або спадщини від неродичів.
Сума податкового зобов'язання, яке зазначили в декларації, має сплачуватися отримувачем до 1 серпня року, що настає за звітним.
Чи потрібно подавати декларацію, якщо податок уже сплачено? Якщо податок утримав податковий агент (наприклад, банк, компанія, роботодавець), подавати декларацію не потрібно. Якщо ж подарунок отримано від фізичної особи — обов'язок подати декларацію лежить на отримувачеві.
Покрокова інструкція, як внести подарунок в декларацію
- Зберігайте документи, що підтверджують отримання дару — договір на подарунок у грошовій формі від батьків, акт прийому-передачі, банківські виписки, чеки, рахунки.
- Визначте оподатковувану базу:
- для негрошових подарунків — перевірте, чи перевищує вартість подарунка 25% МЗП (у 2025 році — приблизно 2 000 грн);
- для готівкових подарунків — оподатковується вся сума.
- Обчисліть податки: застосуйте відповідну ставку ПДФО (0%, 5% або 18%) і військовий збір.
- Подайте декларацію (форма "Декларація про майновий стан і доходи") до 1 травня.
- Сплатіть податок до 1 серпня того ж року.
Як розрахувати податки на подарунок
Приклад 1 — негрошовий подарунок від неродича:
- Отримано ноутбук, ринкова вартість — 15 000 грн.
- Неоподатковувана частина — 2 000 грн (25% МЗП).
- Оподатковувана база = 15 000 − 2 000 = 13 000 грн.
- Якщо ставка — 5% ПДФО + 5% військового збору, то ПДФО = 13 000 × 5% = 650 грн, а військовий збір = 13 000 × 5% = 650 грн. Разом до сплати — 1 300 грн.
Приклад 2 — грошовий подарунок:
- Отримано 10 000 грн від друга (не родича).
- Оскільки це грошовий подарунок, пільга 25% не діє. Оподатковується вся сума — ПДФО = 10 000 × 5% = 500 грн, а військовий збір = 10 000 × 5% = 500 грн. Разом — 1 000 грн.
У різних випадках (наприклад, якщо дарувальник — нерезидент) ставка ПДФО може бути 18%. Тому при отриманні дорогих подарунків варто проконсультуватися з податковим фахівцем або юристом.
Штрафи та наслідки за невиконання обов'язків
Попри обов'язок декларування та сплати податків із подарунків, більшість українців не повідомляють про такі доходи — переважно через низький рівень контролю або відсутність офіційного оформлення дарування. Водночас, якщо подарунок оформлюється через нотаріуса (наприклад, передача нерухомості чи транспортного засобу), інформація автоматично потрапляє до податкової служби, що унеможливлює приховування доходу.
Види відповідальності
За порушення вимог податкового законодавства можуть застосовуватись три види відповідальності:
- фінансова — у вигляді штрафів та пені;
- адміністративна — у вигляді накладення штрафу на посадових осіб чи громадян;
- кримінальна — у разі умисного ухилення від сплати значних сум податків.
Фінансові санкції за несвоєчасну сплату
Якщо одержувач подарунку не задекларував або не сплатив податок до встановленого законом терміну (до 1 серпня року, що настає за звітним), податковим органом можуть бути застосовані такі санкції:
- 5% штрафу від суми зобов'язання — у разі затримки сплати до 30 календарних днів;
- 10% штрафу — якщо прострочення перевищує 30 календарних днів;
- 25% штрафу — у разі умисної несплати податку (контролюючий орган повинен довести наявність умислу);
- 50% штрафу — якщо порушення повторюється протягом 1095 календарних днів (три роки) або прострочення перевищує 90 днів.
Крім того, на суму недоплати нараховується пеня, яка розраховується виходячи з 120% річної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Кримінальна відповідальність
У випадку, якщо сума несплаченого податку є значною — тобто перевищує 1,3 млн грн (станом на 2025 рік), дії платника можуть бути кваліфіковані як ухилення від сплати податків згідно із ККУ.
Покарання передбачає:
- штраф від 85 000 до 425 000 грн;
- або обмеження волі на строк до 3 років;
- у разі повторного правопорушення або змови — позбавлення волі до 5 років із позбавленням права обіймати певні посади.
На практиці податкова служба найчастіше виявляє такі порушення під час:
- нотаріального оформлення договорів дарування (нерухомість, авто, цінні папери);
- податкових перевірок при купівлі майна, якщо витрати не відповідають офіційним доходам;
- автоматичного обміну інформацією між банками та ДПС (для великих переказів на рахунок).
Тому навіть одноразова спроба "зекономити" може обернутися суттєвими фінансовими санкціями, а у великих сумах — кримінальним переслідуванням.




