Ярослав Железняк, заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики і співавтор поправок до закону "Про віртуальні активи", поділився своїми спостереженнями щодо затримки в регулюванні криптовалютного ринку в Україні.
Про це Железняк написав у своїй соцмережі.
Він вказав на складність пошуку балансу між дотриманням AML-норм (анти-відмивання коштів), оптимальним оподаткуванням та зручними умовами для розвитку бізнесу. Железняк наголосив, що важливо уникнути перевантаження регуляторних мір, які можуть створити надмірні бар'єри для криптопідприємств.
Він також зазначив, що відмивання грошей через українську юрисдикцію могло б серйозно підірвати міжнародний імідж країни, що неприпустимо. Саме тому була запрошена технічна допомога МВФ для узгодження ефективних норм закону, які враховують міжнародний досвід та стандарти.
Зі слів Железняка, серед основних викликів у законодавчому процесі є вирішення питань, які на практиці складніші, ніж здаються на перший погляд, наприклад, оподаткування токенів, включаючи ПДВ. Основна мета—забезпечити, щоб законодавство не стало занадто обтяжливим і не перетворило потенційних інноваторів на цілі для правоохоронних органів.
Железняк висловив оптимізм щодо подальшого прогресу у цій сфері та зазначив, що в дискусії щодо нового законодавства активно беруть участь НКЦПФР, НБУ, Мінфін та Мінцифра. За його словами, головне, що в процесі обговорення немає серйозної опозиції з боку державних органів, і діалог проходить у конструктивній атмосфері. Железняк очікує значного прогресу до кінця 2024 року, вважаючи, що Україна може зайняти лідируючі позиції у регулюванні криптовалютного ринку України.
