Запровадження легального ринку азартних ігор в Україні у 2020 році стало спробою перевести одну з найбільш тінізованих галузей економіки у прозору площину. За кілька років цей крок приніс відчутний фінансовий результат для держави.
Про це повідомляє Мінцифри.
Якщо на початку реформи бюджет отримував від гральної індустрії трохи більше 200 млн гривень на рік, то сьогодні податкові та ліцензійні надходження від цього сектору вже наближаються до 17 млрд гривень щорічно. Втім, швидке зростання ринку показало, що система державного регулювання не встигає за темпами розвитку галузі.
Стара регуляція для нового ринку
Нинішня модель контролю та оподаткування азартних ігор формувалася ще на початку легалізації і сьогодні не відповідає реальним масштабам індустрії. У нормативній базі накопичилося чимало прогалин і суперечностей.
У результаті легальні оператори нерідко стикаються з бюрократичними бар'єрами, тоді як частина ринку продовжує працювати поза офіційним контролем. Фактично ситуація виглядає парадоксально: чесний бізнес іноді опиняється у складніших умовах, ніж тіньовий сегмент.
Цифровий контроль замість формального нагляду
У Міністерстві цифрової трансформації пропонують перебудувати модель регулювання грального ринку. Новий пакет законодавчих змін передбачає перехід від формального контролю до постійного цифрового моніторингу діяльності операторів.
Серед ключових новацій:
- обов'язковий аналіз поведінки гравців для виявлення ризиків ігрової залежності;
- можливість добровільного встановлення індивідуальних фінансових лімітів або самообмеження;
- чітка система відповідальності для ліцензіатів — від штрафів за технічні порушення до анулювання ліцензії у разі серйозних зловживань.
Очікується, що ці інструменти дозволять поступово скоротити частку нелегального сегмента та зробити ринок більш контрольованим.
Податкова система: чому її потрібно змінювати
Окремий законопроєкт передбачає оновлення податкових правил для грального бізнесу. Сьогодні система оподаткування має кілька ключових недоліків. Найбільш дискусійний момент – фактичне подвійне оподаткування. Підприємства одночасно сплачують податок на дохід від гральної діяльності та податок на прибуток.
Інша проблема пов'язана з оподаткуванням виграшів. Податок нараховується із повної суми виплати, навіть якщо частина цих коштів — це власна ставка гравця. Такий підхід вже призвів до численних судових процесів між бізнесом і державою.
Що пропонує реформа
Новий підхід до оподаткування передбачає:
- єдину ставку 18% на дохід від організації азартних ігор;
- ліквідацію подвійного оподаткування;
- сплату податку з виграшів лише з реального прибутку гравця;
- синхронізацію податкової звітності операторів із державною системою онлайн-моніторингу;
- перевірки у випадку суттєвих розбіжностей між даними системи та податковими деклараціями.
Передбачається, що такі правила створять зрозумілу та прогнозовану податкову модель, яка стимулюватиме компанії працювати легально.
Наступний етап розвитку грального ринку
Легалізація азартних ігор стала лише першим кроком у реформуванні галузі. Тепер держава прагне перейти до системного управління ринком на основі даних і цифрових інструментів.
Ідея нових законодавчих змін полягає у тому, щоб бачити реальну картину ринку в режимі реального часу, забезпечити чесні умови для легального бізнесу та збільшити надходження до бюджету. У Мінцифри наголошують, що фінальну версію законопроєктів планують доопрацьовувати разом із представниками ринку та експертною спільнотою в межах відкритого обговорення.
Нагадаємо, що Україна перейшла до моделі регулювання азартних ігор, за якої держава більше не реагує постфактум. Ухвалена урядом постанова відкрила шлях до запуску цифрової системи, що працюватиме безперервно і без участі людини, фіксуючи ключові процеси легального гемблінгу в режимі реального часу.
