Кабінет міністрів України 12 січня ухвалив рішення продовжити до 1 лютого 2026 року строк подання заявок на звільнення від експортного мита для операцій із соєю та ріпаком. Крок пояснюється необхідністю дати агровиробникам додатковий час.
Про це повідомило Міністерство економіки та сільського господарства.
Однак таке рішення не змінює конструктивних обмежень, які виникли під час запуску механізму. Фактично йдеться не про корекцію політики, а про перенесення дедлайну в умовах незавершеного регулювання.
Адміністративна основа пільги: залежність від ДАР
Ключовою умовою застосування звільнення від мита є наявність повних і коректних даних у Державному аграрному реєстрі. Саме інформація про посівні площі та показники врожайності слугує базою для підтвердження статусу виробника.
Проблема полягає в тому, що порядок звірки цих даних з експортними обсягами почав діяти лише з 10 грудня 2025 року, тобто менш ніж за місяць до первинного граничного строку. Це суттєво обмежило можливість аграріїв своєчасно виконати всі вимоги.
Механізм контролю: постійна перевірка замість стабільності
Нові правила передбачають щомісячний моніторинг відповідності фактичного експорту даним ДАР. За наявності розбіжностей Торгово-промислова палата може скасувати експертний висновок, який підтверджує право на пільгу.
Такий підхід посилює фіскальний контроль, однак одночасно підвищує регуляторні ризики для бізнесу. У результаті право на звільнення від мита стає залежним не лише від реального походження продукції, а й від безпомилковості адміністративних процедур.
Розподіл ефектів: різні наслідки для виробників
Уряд декларує, що механізм спрямований на підтримку виробників і обмеження ролі посередників. Водночас на практиці найбільш адаптованими до нових умов є великі аграрні компанії, які мають достатні ресурси для постійного адміністрування даних і юридичного супроводу. Для середніх і малих господарств участь у програмі пільг супроводжується підвищеними витратами часу та ризиком втрати права на звільнення через технічні або процедурні неточності.
Кошти, отримані від сплати експортного мита, мають акумулюватися у спеціальному фонді державного бюджету та спрямовуватися на програми підтримки агросектору. Проте відсутність стабільних і передбачуваних правил може стримувати експортну активність і негативно впливати на планування виробничих циклів. У довшій перспективі це створює ризик зниження довіри до державних інструментів підтримки, навіть якщо їхня мета декларується як проаграрна.
Нормативне підґрунтя
Закон про запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак набув чинності у вересні 2025 року:
- Звільнення від мита передбачене виключно для експортерів продукції власного виробництва.
- Порядок моніторингу відповідності експорту даним ДАР затверджений постановою Кабміну №1570 від 3 грудня 2025 року.
- Подовження строків подання заявок закріплене урядовою постановою від 12 січня 2026 року.
Нагадаємо, експорт ріпаку з України у жовтні 2025 року суттєво знизився. Так, мита на ріпак фактично зупинили нормальну роботу експортерів.
