В Ірані стрімко розширюється протестний рух, який уже охопив Тегеран і десятки інших міст. Демонстрації, що почалися на тлі економічного колапсу та обвалу національної валюти, дедалі чіткіше набувають антиурядового характеру.
Про це повідомляє Bloomberg.
За оцінками правозахисників, за два тижні заворушень загинули сотні людей, тисячі були затримані. Іранська влада вдалася до традиційних методів стримування: обмеження інтернету, перебої мобільного зв'язку, масові арешти та жорсткі дії сил безпеки. Водночас авіакомпанії почали скорочувати рейси до країни, що свідчить про зростання міжнародних ризиків.
Міжнародний фактор і позиція США
Події в Ірані перебувають у центрі уваги Вашингтона. Президент США Дональд Трамп публічно заявив, що американська адміністрація розглядає "жорсткі сценарії" реагування та стежить за ситуацією щоденно. На цьому тлі на ринку зросли побоювання щодо можливого зовнішнього втручання або ескалації в регіоні.
Наслідки для енергетичних ринків
Іран залишається одним із ключових виробників нафти в межах ОПЕК. Уже на тлі протестів ціни на Brent продемонстрували різке зростання через страх перебоїв у постачанні. Аналітики наголошують: будь-яка дестабілізація в нафтовидобувних регіонах країни миттєво відіб'ється на глобальних ринках.
Чи можлива зміна режиму
Експерти називають нинішню кризу найглибшою з часів революції 1979 року. Водночас вони застерігають: навіть у разі ослаблення влади швидке падіння режиму не гарантоване.
Корпус вартових Ісламської революції зберігає значний контроль. Іранське суспільство остерігається сценарію хаосу за зразком Сирії чи Іраку. Водночас країни Перської затоки, Туреччина та Пакистан уважно спостерігають за розвитком подій, побоюючись дестабілізації 90-мільйонної держави.
Раніше США викрили мережу, яка допомагає Ірану виготовляти "Шахеди". Під санкції США потрапили виробники з Ірану, ОАЕ, Туреччини, Китаю, Індії, Гонконгу, Німеччини та навіть України.
