У 2025 році найбільші компанії у сфері штучного інтелекту активізували створення власних веб-браузерів, прагнучи зменшити домінування Google Chrome. Наразі цей браузер контролює понад 60% глобального ринку.
Про це повідомляє FT.
OpenAI та стартап Perplexity представили браузери з глибокою інтеграцією генеративного штучного інтелекту. Водночас компанія Microsoft включила у свій Edge інструмент Copilot, що дозволяє користувачам взаємодіяти з чат-ботом безпосередньо під час перегляду веб-контенту. На думку експертів, це одна з найбільших трансформацій браузерного сегменту за останні два десятиліття, яка відкриває новий фронт конкуренції в галузі ШІ.
Комерційний та технологічний потенціал
Для компаній запуск браузерів із ШІ є стратегічно важливим:
- дозволяє утримувати увагу користувачів;
- надає прямий доступ до даних для розвитку сервісів і реклами;
- формує платформу для впровадження ШІ-агентів, здатних автоматизувати бронювання, покупки та інші щоденні завдання.
Perplexity позиціонує свій продукт як "операційну систему для розуму", тоді як Microsoft прогнозує, що браузери з ШІ значно розширять можливості користувачів у навігації та обробці інформації. Mozilla оголосила, що Firefox надасть користувачам можливість самостійно обирати модель ШІ для інтеграції, що підвищує гнучкість і контроль над даними.
Лідерство та виклики ринку
Незважаючи на появу нових рішень, компанія Google поки залишається домінуючим гравцем. Так, власні моделі Gemini дозволили Chrome зберегти понад 63% частки світового ринку. Водночас інтеграція ШІ у браузери створює потенційні ризики:
- нестабільність роботи нових функцій;
- загрози кібербезпеки, включно з атаками типу prompt injection;
- питання захисту персональних даних користувачів.
Компанії Google, OpenAI, Microsoft та Perplexity наголошують, що функції ШІ реалізуються за принципом opt-in. Водночас персональні дані користувачів проходять фільтрацію безпеки або не використовуються для навчання моделей за замовчуванням.
Штучний інтелект не лише впливає на розвиток браузерів, однак й на глобальну економіку. Так, завдяки ньому світовий ВВП може зрости на 14%, що еквівалентно додатковим 15,7 трлн доларів.
