Світ досяг критичної точки майнового розшарування, що підтверджується цифрами: менш ніж 60 тис. осіб (це лише 0,001% населення планети) контролює статки, які в три рази перевищують сукупне багатство найбіднішої половини людства.
Про це пише The Guardain, посилаючись на дані звіту World Inequality Report 2026, підготовленому групою з 200 дослідників.
Доходи та статки
Автори звіту наголошують на високій концентрації багатства (статки у вигляді нерухомості, акцій та бізнесу) та доходах багатіїв. Виявилось, що 10% людей з найвищими доходами заробляють більше, ніж решта 90% населення планети разом узятих. При цьому найбідніша половина людства отримує менш як 10% світового заробітку. На додаток, найбагатші 10% ще й володіють 75% усього світового багатства, тоді як найбіднішій половині належить лише 2%.
Вплив багатіїв на кліматичні зміни
Звіт також виявив прямий зв'язок між багатством та кліматичною кризою, оскільки інвестиції багатіїв здебільшого завдають екології значно більше шкоди, ніж їхнє особисте споживання:
- 10% найбагатших відповідальні за 77% викидів вуглецю, пов'язаних із володінням капіталом;
- 50% найбідніших генерують лише 3% таких викидів.
"Ті, хто викидає найменше, – переважно населення країн з низьким рівнем доходу, – найбільше страждають від кліматичних потрясінь", – йдеться у дослідженні.
Гендерний розрив
Показовим є виявлення нерівності в оплаті праці між чоловіками та жінками, яке зберігається в усіх регіонах світу. Без урахування неоплачуваної роботи (догляд за дітьми, домом тощо) жінки заробляють в середньому 61% від того, що отримують чоловіки за годину праці. Якщо ж врахувати неоплачувану працю, ця цифра падає до 32%.
Який вихід із ситуації?
Дослідники наголошують, що зменшення нерівності є не лише питанням справедливості, а й важливим фактором "стійкості економіки, стабільності демократій та життєздатності нашої планет". Для виправлення ситуації, економісти пропонують запровадити глобальний податок у розмірі 3% для мільярдерів та мультимільйонерів (яких у світі менше ніж 100 000 осіб). Це дозволило б залучати 750 млрд доларів щороку – ця сума є еквівалентною всьому бюджету на освіту в країнах з низьким та середнім рівнем доходу.
Нагадаємо, раніше Finteco писало про те, що багаті країни скорочують підтримку бідних держав на користь фінансування оборони та забезпечення геополітичної стабільності.
