Європейський Союз переніс ухвалення рішення про використання заморожених активів російського Центрального банку для допомоги Україні на грудень 2025 року.
Про це повідомляє Bloomberg.
Основним "гальмом" виступила Бельгія: її прем'єр Барт Де Вевер наполягає на юридично зобов'язуючих гарантіях, які захистять країну від ризику повернення коштів, якщо Москва виграє судові позови. Найбільша частина активів – близько 180 млрд євро – зберігається у брюссельському кліринговому центрі Euroclear, що робить позицію Бельгії ключовою для будь-якого рішення.
Що робить Європейський Союз
Де Вевер вимагає чіткої спільної відповідальності країн Європейського Союзу та гарантій покриття можливих втрат. Він наголосив, що надійних механізмів фінансової безпеки рухатися далі неможливо.
Президент України Володимир Зеленський підкреслив критичну потребу у ресурсах на початку 2026 року для оборонної галузі, зокрема для виробництва дронів, далекобійної зброї та ракет. Кошти планується використовувати лише у разі, якщо Росія погодиться на виплату репарацій.
У підсумковому документі саміту лідери ЄС підтвердили намір забезпечити фінансування України на 2026–2027 роки, включно з оборонними потребами. Єврокомісія отримала завдання підготувати конкретні варіанти кредитування до грудневого саміту, де очікується остаточне рішення.
Відтермінування ставить під сумнів початок нового фінансування вже на початку року. Воно ускладнює планування української оборонної промисловості, яка потребує стабільних потоків коштів для швидкого та ефективного виробництва зброї.
Раніше ЄС затвердив 19-й пакет санкцій проти Росії. Він спрямований на подальше послаблення її економічних можливостей у фінансуванні війни проти України.
