В Україні кожна година, протягом якої підприємства змушені зупиняти роботу через повітряну тривогу, обходиться країні приблизно у 45 млн доларів. Таку оцінку навів міністр економіки та екології України Олександр Кравченко. За його словами, проблема посилюється тривалістю атак: сирени в окремі дні можуть звучати до 10 годин.
Про це повідомляє The Guardian.
Повітряна тривога для підприємства означає не просто паузу. Працівники залишають виробничі місця, обладнання зупиняється, змінюються графіки, порушуються технологічні процеси. Після відбою бізнесу необхідний час, щоб повернутися до нормального режиму. Частина компаній намагається уникати таких простоїв. За словами Кравченка, понад половина підприємств продовжує роботу під час "жовтих" тривог.
Водночас практика останніх атак показує, що такий статус не виключає небезпеки. У понеділок, 28 вересня, російський безпілотник із реактивним двигуном влучив у будівлю Національної академії наук у центрі Києва під час "жовтої" тривоги. Двоє людей, які залишалися всередині, загинули.
Росія завдає збитків не лише в момент удару
Вартість простоїв – лише один компонент економічних втрат. За оцінкою Кравченка, від початку 2026 року наслідки від ударів РФ уже коштували Україні близько 10 млрд доларів.
У переліку уражених об'єктів – металургійні підприємства, склади, логістична інфраструктура та центри обробки даних. Руйнування таких активів означає для економіки одночасно втрату потужностей, необхідність фінансувати відновлення та перебудовувати пов'язані з ними ланцюги постачання.
Окремим обмеженням залишається морська торгівля. Росія фактично блокує повноцінне використання українських чорноморських портів, через які до повномасштабної війни проходила основна частина експорту.
Київ намагається отримати гроші раніше запланованого
За умов постійного скорочення економічного часу Україна розраховує на додаткову допомогу міжнародних партнерів. Київ звертається до ЄС, Японії, Канади та Великої Британії.
Серед варіантів, які обговорюються, є дострокове залучення кредитів, запланованих на 2027 рік. Для української економіки це означало б отримання фінансового ресурсу не після завершення чергового бюджетного циклу, а в момент, коли витрати на безпеку, відновлення та підтримку підприємств продовжують зростати.
Нагадаємо, продуктові мережі в Україні змушені пристосовувати роботу магазинів до тривалих повітряних тривог. Частина супермаркетів повністю припиняє обслуговування покупців на час небезпеки, інші враховують рівень загрози, наявність укриття та розташування конкретного магазину.
