У вересні 2026 року Україна експортувала 2,4 млн тонн сільськогосподарської продукції, що становить лише 46% від потенційно необхідного обсягу. Через обмежений доступ до морських портів аграрії змушені використовувати альтернативні маршрути, які збільшують витрати на логістику.
Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час щотижневого брифінгу, передає пресслужба Мінагрополітики.
Найбільшу частку експорту становили зернові культури — 1,4 млн тонн, або 38% від потенційного обсягу. Також Україна відправила за кордон 444 тис. тонн олійних культур (83%), 311 тис. тонн олії (64%) та 280 тис. тонн шротів (46%).
Основним напрямом перевезення аграрної продукції залишаються дунайські порти. У вересні через них пройшло 1,3 млн тонн вантажів, що становить 54% загального експорту. Ще 993 тис. тонн, або 41%, перевезли залізницею, а автомобільним транспортом доставили 120 тис. тонн (5%).
Україна просить у ЄС 1,1 млрд євро на логістику
За словами Висоцького, без повноцінного доступу до чорноморських портів можливості українського аграрного експорту обмежені приблизно 45–50% від потенціалу. Тому Україна продовжує розвивати альтернативні маршрути та веде переговори з європейськими партнерами щодо компенсації додаткових транспортних витрат.
Українська сторона запропонувала Європейському Союзу виділити щонайменше 1,1 млрд євро на підтримку експорту агропродукції. Передбачається компенсація близько 50 євро за кожну тонну перевезеного товару.
За оцінками Мінагрополітики, така допомога могла б забезпечити додатковий експорт до 20 млн тонн української сільськогосподарської продукції. Наразі пропозиція перебуває на розгляді європейських партнерів.
Україна потребує додаткових потужностей для зберігання врожаю
Ще однією проблемою для українських аграріїв залишається нестача місць для зберігання зерна. Через обмежені можливості інфраструктури додаткова потреба в таких потужностях становить близько 11 млн тонн.
Для часткового розв'язання проблеми Україна вже отримала понад 17,5 млн доларів міжнародної допомоги. Кошти спрямують на закупівлю зернових рукавів, які безкоштовно передаватимуть агровиробникам у прифронтових регіонах.
Отримати таку допомогу зможуть господарства із земельним банком від 100 до 3 тис. гектарів. Розпочати видачу зернових рукавів планують у жовтні.
Крім того, Мінагрополітики працює над змінами до урядової постанови, які дадуть змогу використати 25 млн доларів фінансування Світового банку для часткового відшкодування вартості зернових рукавів.
Програма передбачатиме компенсацію до 80% витрат на придбання рукавів. Скористатися нею зможуть аграрії, які обробляють від 100 до 7 тис. гектарів, а також господарства у прифронтових областях із земельним банком від 3 до 7 тис. гектарів. Максимальна сума відшкодування становитиме 23 тис. грн за один рукав.
